21.01.2011 20:51
-
476
    
  1 | 1  
 © Наталка Янушевич

МОЄ СЕРЦЕ

Моє серце було трояндою, 

Ледь рожево-пелюстковою. 

Моє серце було діамантом 

І дитячою колисковою. 

Моє серце було скарбницею, 

Де коштовності зберігали. 

Переповнене таємницями, 

Що рубців йому додавали. 

Було серце, як цвинтар спогадів, 

Полиново-гірких печалей. 

Човен відчаю, болю, образ не раз 

До мого серденька причалив. 

Моє серце було водоспадом, 

Що напоїть живою водою. 

А було кам`яним, як панцир - 

Рятувало мене у двобою. 

Моє серце було весною, 

Птахом в грудях, відкритою книгою. 

А бувало, що вогник ледь жеврів: 

Скуте все кришталевою кригою. 

Від розмов, від умов і від стресів 

Моє серце так сильно втомилось, 

Що один міліметр залишивсь, 

Щоб воно назавжди не розбилось. 

Я це серце зігрію коханням, 

Розумінням і просто розмовою 

Щоб трояндою стало воно знов, 

Ледь рожево-пелюстковою. 



Дрогобич, 2005?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!