МОЄ СЕРЦЕ
Моє серце було трояндою,
Ледь рожево-пелюстковою.
Моє серце було діамантом
І дитячою колисковою.
Моє серце було скарбницею,
Де коштовності зберігали.
Переповнене таємницями,
Що рубців йому додавали.
Було серце, як цвинтар спогадів,
Полиново-гірких печалей.
Човен відчаю, болю, образ не раз
До мого серденька причалив.
Моє серце було водоспадом,
Що напоїть живою водою.
А було кам`яним, як панцир -
Рятувало мене у двобою.
Моє серце було весною,
Птахом в грудях, відкритою книгою.
А бувало, що вогник ледь жеврів:
Скуте все кришталевою кригою.
Від розмов, від умов і від стресів
Моє серце так сильно втомилось,
Що один міліметр залишивсь,
Щоб воно назавжди не розбилось.
Я це серце зігрію коханням,
Розумінням і просто розмовою
Щоб трояндою стало воно знов,
Ледь рожево-пелюстковою.
Дрогобич, 2005?