Намалювалось
з рубрики / циклу «Палітра мрій»
Чи жартували очі, випромінюючи тепло?
Чи палко брехали твої уста, ненаситним своїм цілунком?
Чи була любов невимовним моїм дарунком?(ПІДДУБНИЙ)
Вчора не спалось.., та яке там вчора.., коли вже сьогодні... Хотілось малювати. Дивно... Який з мене художник?., так мазня. Примітивність квіточок і не більше... Акрилові фарби трішки підсохли, але в тому їх унікальність, що розбавивши простою водою вони грають по новому... Око впало на стару серветницю, яка вже й забула коли була використана за потрібністю.., і старий самовар, який хто зна де взявся і пилився без діла у кутку кухонної шафки...
З тілом слабує душа. Треба до лікаря, хай хоч прослухає.., майже тиждень тримається температура, і під очима глибокими колами лягли "волошки", і від кави вже нудить, а їсти зовсім не хочеться, і сигаретний дим зробився термоядерним...
Якось м`яко і так ніжно пензлі вбирають фарби і вимальовують самі оту примітивність з квіточок, суничок, листочків, виноградинок. Надумане чи вистраждане? Хвилювання? Невловимі контрасти? Уривки і не більше... Ніжна сексуальність, яка не ріже око, а саме впадає? Музика тіла, в непоєднанному поєднанні старого розмальованого непотрібу...
В кутку спакована валіза. Лечу на край світу, і був вибір, і могла летіти в Твою країну. Країну красуню, країну цинічного романтизму, де жінки фотографують свій рот і зад...
Іноді потрібно йти проти всіх.., не змінилась, але багато зробила, щоб бути поза кліше...
Бориспіль, 13.03.2016
.gif "{#}")
Нехай малюється весняною палітрою самого серця!!!! Дуже красиво!!!!!
