I Will Survive
з рубрики / циклу «Палітра мрій»
Клод Моне-гра кольору і Далі з візуальною філософією.., мені подобається коли людина може виражати своє внутрішнє "Я", а не коли "одяг" біжить попереду неї...
Авто гнало з усих сил, немов здичавілий табун коней вирвався на волю, і чомусь хотілося розчинитися у тій швидкості, стати вітром, шаленим поривом, злим, колючим, надмінним і безжалісним...
- Може збавимо трохи?
- Ні!!!
- Наче не запізнюємося...
- Я сказала ні!!!
Не хочу нічого пам`ятати, не хочу згадувати, не хочу вірити, не хочу нічого, нічого... Холодно.., кінець травня... Дощові хмари заточили в полон небо, зробивши маленьке містечко N ще меншим...
- В`їжджаємо у місто, я трохи збавлю...
Погода відчуває настрій, а може навпаки... Душевний холод в супроводі дощового оркестру, яким дерегує гроза...
- Зупинись перечекаємо...
Пошарпана вивіска. Вигорівші літери. "Общепіт". На ганку двоє.., чи то від негоди сховались, чи перекур? Хто зна? Різонув запах перегару. Розступились, провели поглядом... Холодно вдяглась.., білі туфлі.., не по погоді... Хмикнули у слід... Великий зал з великими вікнами, з широкими підвіконнями.., горщик з алое... Заскорцюблі тюлі-штори-вузькими клаптями... Дерев`яна підлога, з лисинами від стертої фарби.., забута в кутку швабра з ганчіркою-мішковиною... На столах блюдця з насипаною сіллю... "Барна стойка"-самообслуговування.., поруч стос підносів.
- А чи готуєте ви "мівіну"?
- Меню прописане.., читайте!., дЄлІкатесов не подаєм...
Той сміх пронизував до кісток...
Тепер я знаю з ким ти мене порівняв... Тепер я знаю, ЩО таке продавчиня дешевенької їдаленьки зі смаком мівіни... Обманута своїми мріями і бажаннями... Не боялась забруднитись... Не хочу згадувати...
- Врубай шансон. Мішу Круга "дЄвочка-пай" Порівнянню треба "соотвЄтствовать"
Авто гнало з усих сил, залишаючи позаду небо, яке дощові хмари заточили в полон. Душевне тепло у супроводі сонячного оркестру. Шалена швидкість в поєднанні з незмінним смаком сталості...
Що у них було? Чотири крила і два серця - ціле багатство для тих, хто розбирається в житті...
"First I was afraid, I was petrified Kept thinkin` I could never live without you by my side Then I spent so many nights thinking how you did me wrong And I grew strong And I learned how to get along"... Клод Моне-гра кольору і Далі з візуальною філософією.., мені подобається коли людина може виражати своє внутрішнє "Я", а не коли "одяг" біжить попереду неї..
десь там..., 20.05.2016
