23.05.2016 15:14

лише 18+

222

7 | 8

 © Оксамит

Le jeu

з рубрики / циклу «Палітра мрій»

Не треба мені розповідати.., як жити.., кого любити.., і з ким дружити.., що одягати.., яка сьогодні мода.., повірте, у мене своя "погода"

- Мені вистачить секунди... Дай мені свою руку....

Очі трішки заплакані, темні, волого-печальні... З під таких очей синці не сходять навіть після сну...

- Я намагаюсь заглянути в тебе. Я хочу роздивитись тебе. Мені цікаво хто ти?

Затягнувшийся дисонанс.., негармонійне, незлите...

Ніч-солод квітучої акації. Відвертий монолог в тишу... Світає... Холодний дотик роси... 

- Я хочу говорити тобі все, що відчуваю.

Нічого більше не існує... Все проходить.., і в один момент розумієш, що треба просто піти...

- Повір в реальність.., це змінить твій світ.., наш світ. 

Солодка ванільна "ніжність"... Негармонійне, незлите...Іноді страх виправдовує себе.., люди руйнують все так, що пояснень не існує...

- Та помовч хоч трохи.., приторне солодке.

Розчарування більше ніж розпуста... Залишатись сильним, навіть, якщо відчуваєш, що все валиться... У житті ж все виявляється значно прозаїчніше.

Очі, темно-глибокого оніксу відверто всміхались.., говорити можна все, важливіше те, що ти робиш...

- Я не можу дочекатися завтра...

- А що буде завтра?

- Я гарнішаю з кожним днем!