08.12.2016 18:38
for all
494 views
    
rating 5 | 10 usr.
 © Ганна Коназюк

Знайомство з сюрреалізмом

Знайомство з сюрреалізмом

Було це давно, хочеться сказати «коли дерева були великі і звірі розмовляли», ну десь приблизно тоді. Я була ученицею середніх класів сільської школи і до нас прибув новий учитель музики. Це зараз я розумію, що той вчитель – молода людина після «вишу», а тоді він нам здавався злим дядьком, який не любить дітей, бо змушує їх вчити нотну грамоту. Раніше урок співів – це був той час, де ми всі хором співали пісеньки під акомпанемент баяну, дружно веселились і всі отримували «п’ятірки», а тепер потрібно було вчити сольфеджіо (сама назва вже космічна, не кажучи про науку…). Учитель нам видався дуже дивним, бо окрім баяна умів грати на гітарі, сопілці, фортепіано сам писав вірші і музику. Хіба це реально? – Звичайно, ні! Тому до нього, з чиєїсь легкої руки, одразу приліпилася шкільна кличка «Паганіні», упевнена, що більшість учнів уявлення не мали, хто це такий… Пам’ятаю, скільки було насмішок і знущань над бідолашним вчителем (вибачте нас, Володимире Борисовичу!). Та одного разу ми зайшли в кабінет музики і побачили на стіні великий і яскравий стенд, де червоними літерами було написано «СЮРРЕАЛІЗМ». Слово нам видалось таким, як Нестайківським героям «контрибуція» - хіба що на додачу, до кольок в животі смішним, бо «сюркали» одне одному у вуха ми ще довго… Але найбільший сміх у нас викликали зображення на стенді, який був обліплений сюрреалістичними картинками, особливий регіт був адресований коту з ковбаскою, що скромно розмістився в куточку стенда. Більше ні в кого не виникало сумнівів, що наш новий вчитель трішки «того»… Я не стану описувати скільки зусиль і терпіння доклала молода людина, щоб у наші «голови з двома вухами» втовкмачити щось цікаве і велике, а скажу лише, що життя таке непередбачуване, бо чоловік мій за спеціальністю вчитель музики, у мене педагогічна освіта і сюрреалізм – це один з моїх улюблених напрямків у мистецтві і літературі.

Сьогодні таке згадалося, бо хворію четвертий день і, уважно роздивляючись на стелю над своїм ліжком, пригадала слова свого вчителя музики: «Ну як можна хворіти і просто дивитись на стелю? Адже це унікальна можливість читати книжки і щось творити»…



Київ, 08.12.2016

Публікації: Ганна Коназюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 19.12.2016 02:06  © ... => Тетяна Чорновіл 

Щиро вдячна Вам, пані Тетяно!!!)) 

 12.12.2016 08:47  Тетяна Чорновіл => Олег Буць 

Чому б і ні)) 

 12.12.2016 07:51  Тетяна Чорновіл => © 

 З Днем Народження вітаю. Шкодую, що з запізненням. Щастя Вам і зоряного натхнення! Нехай замріяна Муза подарує ще багато ліричних надбань.

 11.12.2016 23:54  © ... => Олександра 

Дякую тобі, Сашонько!!! 

 11.12.2016 01:59  © ... => Олена Коленченко 

Дякую, Оленочко!!!! Приємний твій відгук!!!!)) 

 10.12.2016 23:38  Олена Коленченко => © 

Прочитала, як казку! Дуже сподобалася твоя сповідь про юнацькі роки....теплий спогад дитинства....Анічко, бажаю тобі одужати швидше і чекаю на нові спогади))) 

 10.12.2016 18:09  Олександра => © 

А ми недавно от вчили сюрреалізм у школі... Тільки він теж не дуже когось вразив.Мене, особисто, вразила лише готична архітектура....
Передали спогади дуже тепло і відкрито. Сподобалось) Дякую.
А остання фраза... оце дійсно так. Постійно, коли хворію, маю більше часу на книжки і твори.
Ніколи не хворійте і не переставайте писати!) 

 10.12.2016 16:34  © ... => Олег Буць 

Щиро вдячна! 

 10.12.2016 09:33  Олег Буць => Тетяна Чорновіл 

неймовірно еротичний?)) 

 10.12.2016 09:33  Олег Буць => © 

у своєму шкільному житті самостійно я не написав ні одного твору - все з "критики" списував. і лише один твір прийшлося "видати" самому - на вступних іспитах. і то лише тому, що на запропоновані теми не було ні одної "шпори", а про таваріща лєніна можна було щось вдати і без них)).
а потім в групі для мене з"явилася одна дівчина... і я почав складати вірші)). те ж саме і у Вас. вчитель музики в школі і в хаті - то не одне і те ж, навіть якщо це одна і та ж людина))) (і таке буває)
а, взагалі, стелю (чи побілена))) розглядати треба не в статичному хворінні, а в процесі, що дає позитивні емоції) і прискорює одужання!))
здоров"я Вам, і побільше! 

 10.12.2016 02:42  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую, Сонечку, за не менш казкові коментарі!!! 

 10.12.2016 02:40  © ... => Люлька Ніна 

Щиро вдячна Вам, пані Ніно!!! 

 10.12.2016 02:39  © ... => Тетяна Чорновіл 

Буває й таке...)
Дякую за візит!)) 

 10.12.2016 02:38  © ... => Каранда Галина 

Теж знаю схожу ситуацію. Моя знайома з дитинства розглядаючи своєї мами випускну віньєтку з технікуму постійно сміялася з прізвища однієї дівчини, а потім вийшла заміж за її племінника...)))))))

Дякую, Галю!)

 09.12.2016 22:55  Світлана Рачинська => © 

Ти така казкова, Ганно!!! Просто неймовірно захоплююче провела за руку стежинами своєї пам"яті. І слово твоє казкове і неповторне! 

 09.12.2016 17:08  Люлька Ніна => © 

Чудова проза. Срогади про шкільні роки завжди рідні і близькі. Швидше одужуйте, пані Ганно. 

 09.12.2016 10:05  Тетяна Чорновіл => © 

Споглядати стелю - то також особливий різновид творчості. В момент такого споглядання може виникнути неймовірний вірш, якому потім колись здивуєшся і замилуєшся сама... 

 09.12.2016 01:37  Каранда Галина => © 

клас)
десь так воно і відбувається. Моя однокласниця іздівалася над прізвищем вчителя. Вийшла заміж за чоловіка з таким же прізвищем! тепер сама таке ж має))) висновок - "в природе все случайно не спроста":) 

 09.12.2016 01:16  © ... => Олена Вишневська 

Дякую, Оленочко!!! 

 09.12.2016 00:16  Олена Вишневська => © 

Одуйжуй, Анюто!
Хороша історія) люди, які залишають в наших серцях слід... 

 08.12.2016 20:42  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую, пане Олександре!!!)) Можливо, й видам...))
Дякую ще раз за підтримку!!!) 

 08.12.2016 20:40  © ... => роман-мтт 

Дякую!!!))) 

 08.12.2016 19:50  Панін Олександр Мико... => © 

Чудово пишете прозу, пані Ганно. Мо видасте збірку Вашіх творів. Тоді автограф - мій.


А сюрреалізм - то "Цудовно!"



Швидше видужуйте, будь ласка.

 08.12.2016 19:50  роман-мтт => © 

вітання тим, хто одужує!