Який смак у Всесвіту?
реальне, фанатстичне з рубрики / циклу «реальне»
Сьогодні я думаю, все що існує – це величезна кухня заповнена посудом, продуктами і готовими стравами. Бере хтось тарілку і наливає в неї суп – це Великий Вибух, під час якого народжується новий Всесвіт: гарячий, з плаваючими в тарілці найрізноманітнішими інгредієнтами, він булькає, випаровує мільйони запахів, бавить око смачними кольорами. Може бути, і наш Всесвіт був колись таким... Цікаво, який він смак?
Хтось перемішує Всесвіт ложкою. Невидимі мешканці цього нового світу хвилюються, живуть, помічають або не помічають ложки. Потім хтось невідомий пробує частинку Всесвіту на смак, обпікається, дме на нього, чекає поки Всесвіт трохи вистигне, а потім – починає їсти Всесвіт, відправляючи ложку до рота.
А в цей час мешканці Всесвіту, навіть якщо їх дуже мало, починають помічати, що в їхньому світі починає кудись зникати речовина, яка раніше цей світ наповнювала! Тоді вони вигадують собі різні теорії про дивну поведінку свого світу, про незбагненність буття, а деякі навіть підозрюють в цьому процесі втручання якоїсь космічної ложки. Але зробити нічого не можуть – не в силах маленькі мешканці Всесвіту зупинити процес виснаження тканини простору. А ложка продовжує висьорбувати суп їхньої реальності.
І з часом стає Всесвіт порожнім: залишки самотніх галактик розлітаються по стінках гігантської супової тарілки у вигляді крапельок жиру або крихт розварених овочів, в мікрокосмі яких ще жевріє життя, або зберігається хоч якийсь рух залишків речовини. Та й ті залишки скоро будуть змиті в раковину. Так залишки Всесвіту йдуть блукати в темну павутину труб каналізації всього сущого. А чиста тарілка ставиться до шафи.
І чекає тарілка, поки в неї наллють новий гарячий всесвіт, в якому виникне і завирує новий світ. Правда, тарілці, як великій арені створення, все одно, так я собі думаю, бо тарілці головне – це залишатися цілою.
«Ну, де моя ложка?!» – весело думаю я, маючи намір знищити якийсь смачний всесвіт. Великий всесвіт: з м`ясом, добрим гарніром, підливою на сметані! І потім – ще один, трохи менший, який буде в якості добавки. :)
.gif "{#}")
.gif "{#}")
.gif "{#}")