Дельфін
Не просто відчула його погляд - її аж хитнуло від його емоцій. Злість була настільки сильна і сконцентрована на її лопатках, ніби удар у спину. Вона гмикнула. «Угу. Зараз. Навколішки впаду, щоб простити тебе про послугу. І взагалі. Терпіти не можу акул», - подумала, рухаючись до іншого чоловіка.
Питання було просте і банальне: підкурити.
Авто не заводилося, бо надворі стояли морози, а вона їздила рідко. Майже новий акумулятор (якому не більше двох років) змушував просити. Ненавиділа просити. Та коли зрозуміла, що поки будуть морози, нікуди вона не дінеться, заспокоїлася.
Спроби обхитрити ситуацію: не ставлячи авто на сигналізацію, а просто замикаючи двері, заводячи його кожні два-три дні - давали результат. Але іноді ситуації вдавалося обхитрити її: мала виїхати ще у суботу, та порізала пальця. Гарно так порізала, ледь спинила кров. І спізнилася до чоботаря. І взагалі не захотіла виїжджати. А наступного дня машина вже не завелася.
Питання завжди одне і те ж: навіщо це мені. Коли розумієш навіщо, який досвід отримаєш в ситуації, що склалася, стає набагато легше. Навіщо їй проблеми з акумулятором здогадалася майже одразу: щоб навчитися просити. У чоловіків! ААААААААААААААААААААААА! Від однієї думки хотілося битися, галасувати, буцатися. Це було страшенно важко: просити про щось у чоловіка.
По-перше: просити!!! Ясно, що гординя, але як же вона не любила просити. А у чужого, незнайомого чоловіка і поготів. Так було завжди. Але тепер…
Він якраз виходив із машини. Тільки но приїхав. Це оптимальний варіант: коли машина розігріта вона швидше заведе іншу. Вже мала неабиякий досвід. Так, ця зима її гарно натренувала.
- Перепрошую, ви могли б мені допомогти: підкурити машину.
- По перше, я цього не роблю. Це шкодить машині.
Вона здивувалася. Вперше таке чула. Хоча. Хм.
- Без питань, - відповіла і повернулася туди, де горіли фари іншої машини. І відчула його погляд, його емоції. Він, певно, сподівався, що вона буде його вмовляти, сперечатися. Навіть фразу побудував з розрахунком на діалог, адже там де є по-перше, там має бути по-друге, а може навіть і по-третє.
Спочатку він їй видався досить симпатичним. Але... Надто худий (Руся не любила чоловіків, будова тіла яких була ну дуже зручною для вивчення кісток. На її смак, у чоловіка мають бути м’язи і трошки пухнастості. Трошечки. Дещиця. Бо коли чоловік аж торохтить кістками до нього і пригорнутись важко: колеться і давиться. Ось цей був саме таким. Аж занадто підтягнутий, як на її смак.) Зі шкіряним портфелем. Пальто. Під пальтом певно костюм, бо вгадувався офісний дрескод. Ну-ну. «Терпіти не можу акул, - подумала Руся, - я люблю дельфінів». І біле авто!!! У чоловіка біле авто! Руся, ну ти «тю»? Ти просиш підкурити авто у штимпа худого, як трясця, в туфлях серед зими і в білому авто. А говориш, що вже доросла і розбираєшся у людях.
- Я просто спішила. І нервувалася, бо не люблю просити.
- Угу. І хотіла їсти.
- І пити. І сексу. І взагалі, відстань.
- Але на фіга просити про щось у Дракули?
Це був внутрішній діалог. Багатослівний і дурнуватий, як і має бути. Але трошки поспілкувавшись сама з собою, вона зрозуміла в чому справа: хлопчині дуже хотілося поїздити. Є такі люди, які шукають найменший привід поїздити по комусь. А вона не дала це зробити, бо навіть сперечатися не стала. «Без питань» і пішла геть. А він же зарядився. Він же мав вистрілити. Він же господар життя, а вона, «бабца з проблємами», яка мала вислухати всі його розумні речі, рознервуватися, і … віддати часточку енергії, а краще не часточку, а багато-багато. Офісний вампір? Он воно що. А вона скупердяга: відчула, що він вже роззявив рота на її енергію, і миттєво розірвала контакт. Оу! Ото ти рулюєш! Вона подумки розреготалася: бабца з проблємами веде себе як королева. Ну ти даєш, Руся. У людини когнітивний дисонанс. Він же тепер має десь повечеряти чиєюсь енергією. А ти у нас така вразлива і на тобі. Ех, Руся, Руся… але як добре поспілкуватися з розумною жінкою: все одразу стає на свої місця.
Чоловік в іншому авто одразу погодився допомогти: сам нещодавно був в подібній ситуації. І він був… дельфіном. Трохи вищим і.. троооошки пухкеньким. Граминочку.
Боже, Боже, що ж ти робиш! Очкарик! Розумний, інтелігентний, очкарик. Приємнииииииииииий! Сам відкрив її капот (Це не на кожному СТО хлопці отак одразу можуть зробити) Рукастий!
Все.
Можна сказати приїхали…
