Або смерть, або побіда!
Частіше смерть
Ранок. Село під холмщиною.
Сонце знову цілує мого носа. Ми з сестрою в нових сукнях. Мати казали купити кача . Літо пахне життям. Батько пішли на дільницю. Кажуть, іде війна. Війна... Маячня! Тим пані тільки б говорити! Штефан кликав ввечері до саду. На війну немає часу.
Олена. 16 років. Літо.
Я бачила перший червоний листок цього року. Мабуть, мій останній перший червоний листок. Алеї рідного городенківського парку теж старіють. Як і я. Іван під цим дубом вперше цілував мене п`янким юним літом. Зараз він теж під дубом. Похований. Най спочине з Богом... Певне й мені час... О, ні. Рано. Андрій, син, обіцяв приїхати. Каже, дали відгул. Юра пішов в лікарі, а в цього не склалось... Армія.
Стефанія. 64 роки. Осінь.
Сніг. Я бачила сніг! Він рано цього року. Марія казала, що білим йому бути не довго. Сьогодні привезуть фрукти. Марія каже, будуть банани. Михайлик їх вже пробував. Я теж хочу.
Ліла. 6 років. Зима.
Рота, вставай! Дідько б побрав того вартового! П`ятий тиждень тільки те й слухаю! Солдат живе дисципліною... Та чорта з два! Таааак, в Колі ще були цигарки...
Андрій. 24 роки. Весна.
Штефан їде до України. Там, каже, сестра. Мала ще. В сиротинці. Хоче влаштуватися туди сторожем. Каже, що знайде її і ми житимемо втрьох.
Олена.
Який госпіталь? Та я здорова! Ні, діабет не діймає... Пане дохток, скоро син з армії верне... Дай дома дочекатися...
Стефанія.
Марія взяла мене на ринок. Ми бачили чоловіків в зелених штанях. Певне на рибалку. Марія каже - полювання. В нас так багато мисливців! А, і новий сторож. Він вгостив мене цукорками
Ліла
Ну, тут не так вже й погано. Завтра починаються польові... В Колі закінчились цигарки.
Андрій.
Дід почтар приніс листа. Штефан каже, що знайшов сестру. Ліла. Скоро я поїду до них.
Олена.
Сметана, цукор... Ех, голова з дирками! А яблука то забула! Андрій так любить вареники з яблуками...
Стефанія
Салют? Марія каже, нам не можна дивитися. Але ж вони так близько стріляють! Наш сторож Степан каже, що то паскуди. Я їх бачила. Паскуди - то, певне, через їхні широкі паски. Мені страшно.
Ліла
Це не схоже на польові. Надто реально. Ротний жартує, що замість мішеней скоро будуть фріци.
Андрій.
Штефан пішов на війну.
Олена.
Там війна!
Стефанія
Степан теж став мисливцем.
Ліла
Ротний не жартував.
Андрій
Факти:
Олена загинула під Запоріжжям. Все село вивезли на Україну. Її затоптав натовп.
Стефанію знайшли мертвою в квартирі. Діабет переміг. Андрій не отримає вареників.
Ліла померла. Сиротинець не встигли евакуювати. Вона та 37 інших вихованців не пережили наступ.
Степан (Штефан) та Андрій дивляться в небо. В Колі ще три цигарки. Куріння вбиває. Але вже байдуже. Війна з цим впоралась краще.
Не так давно війна ходила кривавими берцями і ще не всі невідомі могили вшановані, а ми вже знову помиляємось. Смерть або перемога... В нас, на жаль, частіше смерть.
Факультет журналістики, 20.07.2017
