10.05.2011 21:07
-
4171
    
  10 | 15  
 © Антоніна Чернишенко

Красуня Полтава.

Красуня Полтава.

А чи були ви у Полтаві? Якщо ні, то не відмовтесь скласти мені компанію, і трішечки побродити по безцінних куточках міста. 

Полтава – звучить гордо і хвилююче. Коли під`їжджаю до в`їзду, вона розкриває всі свої володіння, залишаючи при цьому, безліч не розгаданих таємниць. Отож почнемо екскурсію. 

Полтава завжди була, є і буде культурною столицею України, а отже історичних пам`яток тут чимало. Пройдемося по самих визначних місцях. Ну і звичайно мандрівку почнемо з центру міста. То ж, ласкаво просимо до центрального парку «Корпусний сад». Улюблене місце молоді, особливо студентів. У вихідний день, чи то вечером у звичайний, корпусний парк не сумує. Навіть вдень, просто побродити по алеям парку та подихати натхненим повітрям, так приємно, спокійно і чаруюче. Бо спокій цей та красу, охороняє вічно живий та мудрий золотоголовий орел. Це монумент Слави, який був зведений 1805-1811 роках на честь 100-річча Полтавської битви.  

Монумент знаходиться на місці, де наступного дня, після Полтавської битви, Полтава зустрічала Петра І в супроводі генералітету та гренадерської роти гвардійського полку. Відкрили його 27 червня 1811 р. в центрі на Круглій площі. Збудований за проектом архітектора Тома де Томона. Монумент Слави — це чавунна колона висотою 11м і діаметром до двох метрів. На ній три вінка з лаврового, дубового та пальмового листя. Вони символізують сум за загиблими та велич перемоги. Колона встановлена на постаменті з полірованого лабрадориту. З гранітного уступчастого постаменту в усі боки виставлені назовні жерла 18 чавунних гармат. Вінчає колону позолочений бронзовий орел (розмах крил 3 м), який несе в клюві лавровий вінок. Він звернений в бік поля Полтавської битви. Загальна висота монументу біля 17 м. Монумент замикає перспективу восьми вулиць міста, утворює довершений ансамбль. 

Монумент Слави — символ міста Полтави і його окраса. Направляючись по вулиці Леніна, не можу не розказати хоча б щось, про своє улюблене місце - Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя. Часто тут відпочиваю, і завжди хочеться відвідати його знов і знов. Прямо перед театром розташований великий фонтан. Влітку, коли дуже спекотно, діти бавляться у воді, і так приємно за цим спостерігати. Біля фонтану стоїть неподвижно, вродлива дівчина, у простому платтячку, правда лише з бронзи, але настільки гарна, що не можна відвести погляду. Це пам`ятний знак Українській пісні. Монумент втілений у постаті легендарної Марусі Чурай, що мала надзвичайної краси голос та склала чимало пісень, що стали всенародно улюбленими. 

Рухаємось далі по вулиці Леніна до сонячного парку. Я не знаю чому його так прозвали, але там завжди сонячно і гарно. Тут безліч невеличких алейок, лавочок, де можна побродити чи просто посидіти, милуючись бурним фонтаном, що є окрасою цього парку. Від парку прямо де пролягає стара кам`янка, що веде в сторону білої альтанки. Тут, років так з п`яти, здається 2006 року, звели пам`ятник знаменитій «полтавській галушці», у вигляді великого полумиску з галушками, поряд з якими також лежить велика ложка. Я часто бачила, як студенти і діти залізають в ту ложку, щоб сфотографуватися. 

А яка ж прекрасна та неймовірна біла альтанка в вечірній час. Коли падає на місто вечір, вона починає світитися різними кольорами. Дуже люблю це місце, коли неонове світло змінюється під звуки класичної музики. Це так романтично та казково. Неодноразово танцювала під цю музику. І скільки разів там була, та все ж завжди хочеться повертатись знову і знову. 

А яка Полтава барвиста взагалі в вечірній час, це словами не передати. Це просто казка!!! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.09.2013 09:40  Ольга Шнуренко 

ДЯКУЮ ЗА ЕКСКУРСІЮ! ПІЗНАВАЛЬНО!

 12.05.2011 14:38  Антоніна Чернишенко => Суворий 

Дуже дякую, тепер знатиму

 12.05.2011 10:44  Суворий 

Можна... Для цього є Документи в меню публікації (для завантаження великої кількості файлів, фото і т.д.) і кнопка для вставки в публікацію при її створенні, де треба вказати номер ID документа(зображення)

 12.05.2011 01:44  © ... 

жаль, що не можна відразу декілька фото виставити.

 12.05.2011 01:39  © ... => Суворий 

Дякую, що ви переймаєтесь, та я не розібралась як туди надіслати, тому знайшла інші фото, правда в поганенькій якості.

 11.05.2011 21:17  Суворий 

Антоніна вишліть фото на admin@probapera.org. Я перевірю...

 11.05.2011 12:50  © ... 

Отож в мене з розміром і не виходить, пише, що якість відмінна, і не загружає.

 11.05.2011 10:45  Суворий 

Внизу форми Редагування публікації шукаємо:
Фото заголовка (*.JPG, размер файла < 500 КБайт)

Там зображення і додається. Мале для передперегляду і велике для самої публікації...
Прохання звертати увагу на розмір зображення, що завантажується (менше  500 КБайт).  

 11.05.2011 02:20  © ... 

Хотіла ще й фото вставити, та щось не виходить(((((((

 11.05.2011 00:54  Антоніна Чернишенко => Тетяна Чорновіл 

смішно

 11.05.2011 00:17  Тетяна Чорновіл => © 

Так, місто спокійне. І Пагорб Слави є. А я через Вашу Полтаву колись на кукурузнику летіла. :))) З Києва до Северодонецька з посадкою у Полтаві і в Харкові. То нам той політ виттрусив усі тельбухи :))))

 11.05.2011 00:00  Антоніна Чернишенко => Тетяна Чорновіл 

Доречі, ви мешкаєте в Черкасах?Я була там, місто сподобалось, таке досить просте, спокійне.Дуже заповнився той пагорб, де стоїть вічний вогонь, гарний краєвид зверху

 10.05.2011 23:58  Антоніна Чернишенко => Тетяна Чорновіл 

Дякую, просто якщо все відразу описати, то мабуть і дня не вистачить.Що стосується Мазепи, я ним захоплююсь, він для мене як ідеал.Навіть от коли в Полтаві відбувся мітинг стосовно встановлення йому памятника чи ні, я була присутня. Та нажаль так і не домоглися, щоб його встановили.

 10.05.2011 23:51  Тетяна Чорновіл => © 

Добре. Тоді я ставлю 5 :)))

 10.05.2011 23:49  Антоніна Чернишенко => Тетяна Чорновіл 

Про те інше постараюсь написати трохи згодом

 10.05.2011 22:05  Тетяна Чорновіл => © 

Дякую за екскурсію! Я ніколи не була в Полтаві, а Ви все так живо і цікаво описали! Та... трохи сумно. Про Монумент згадано в туристичному маршруті, а про Мазепу ні слова. Про того, який після піввіку Переяславської зради намагався вирвати наш край з імперських пазурів. І якому 2 гривні ціна зараз у тому краї. Ведете ви нас вулицею Леніна. Це також сумно. Це не Ваша вина. Не вашого міста.  Це вина всіх нас. Тому сумно вдесятеро. У нас у Черкасах також до сих пір є вулиця Леніна. Ми такі самі. Вибачте за багатослівність.