16.11.2012 16:26
-
504
    
  10 | 10  
 © Наталя Данилюк

Прощання з осінню

Прощання з осінню

Пані  Осене,  мідним  відливом

Грає  сонце  в  русявій  косі!

Облетіли  тополі  журливо,

Діамантиться  листя  в  росі.


Зовсім  скоро  накриє  габою

Білий  сніг  спорожнілі  поля.

Попрощаюся  тихо  з  тобою,

Золотава    красуне    моя!..


Дай  надихатись  пахощів  пряних,

Розігрітих  у  мушлях  лампад!..

Мов  дрібні  черепкИ  порцеляни,

Хрумкотить  золотий  листопад.


У  твоїх  мерехтливих  зіницях,

Наче  кавові  зерна,  терпких

Літо  бабине  досі  іскриться.

Макраме  павутинок  тонких


Заплелося  в  сатИнові  пасма.

Ах,  яка  недоречна  журба!..

Пані  Осене,  діво  прекрасна,

Так  не  хочу  прощатись!..Та  ба...


Догорає  троянда  остання,

Не  діждавшись  цілунку  джмеля.

Дай  тебе  обійму  на  прощання,

Золотава    красуне    моя!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.11.2012 22:16  Сашко Новік 

гарно, щось усі з осінню прощаються)

 16.11.2012 20:35  Тетяна Белімова => © 

Дуже гарно! Так багато різних матеріалів (первинних матерій) задіяно у описах, що мимохіть можна сказати про цю поезію "матеріальна", хоч вона подає зовсім нереалістичний, а фантастичний образ світу! Майстерно зроблено!

 16.11.2012 19:41  Віктор Насипаний => © 

ох і вміють писати, ці карпатські німфи. гарно ж як! 6 балів! :)

 16.11.2012 18:13  Лідія Яр => © 

Чарівне прощання...тільки шкода прощатися ...
Чудово!

 16.11.2012 18:06  Деркач Олександр => © 

Гарне, зворушливе прощання...))))а черепки порцеляни то від звичаю осінніїх весілль, чи може прощання зразу було бурхливим - з биттям посуду))) а потім вже- дай тебе обніму, красуне моя...))) мені ДУЖЕ сподобались черепки порцеляни - вдалий Образ, дійсно наче хрумтять. Красивий вірш)))

 16.11.2012 16:58  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже красива поезія! Особливо про троянду, що не дочекалася джмеля, защеміло!

 16.11.2012 16:47  Володимир Пірнач => © 

Крутяк.
Які чисті образи.. аж навіть шкода що осінь закінчується
Плюсую.