Я тобі напишу...
Я тобі напишу. Обов’язково. Кохання потребує зв’язку. У будь-який спосіб. Ти чекатимеш на ті кілька слів, як я чекаю на твої. Класичний лист, скорочене повідомлення, телефонна розмова пунктиром – цього замало. Ми з тобою вловлюємо невловимі частоти.
Коли небо друкує дощем на білому ватмані підвіконня, це ти.
Коли гомонить стомлене надвечір’я, це ти.
Коли вривається насвистуючи вітер, це ти.
Промовляй до мене здалеку і зблизька. Не бійся повторитись – бійся промовчати. Бо любов говорить. Словами і вчинками, важливим і дрібничками, урочисто і наодинці.
Навіть коли унеможливиться жоден зв’язок, у нас зостається найнадійніший телеграф – молитва.
І я знов промовлю до тебе.
А ти знов промовиш до мене.
2011
