18.04.2020 10:58
for all
22 views
rating 5 | 5 users
 © Юлія Деспоташвілі

Один великоднiй ранок

Один великоднiй ранок

- Вау! Подивися, що це? 

Інгрід завела малюка до кімнати, куди тільки но внесли велике барвисте аеликоднє яйце з шикарним бантом зверху. Воно було на голову вище синочка. 

- Від кого це? 

- Від клолика? - серйозно запитав хлопчик, трохи морщачи лоба. 

- Думаєш? Від великоднього кролика? 

Маленький Фредді-Мек закивав і обійняв яйце. 

- Давай знімемо обгорточку! Будеш допомагати мамі? Може там ще щось є? 

Вони разом почали звільняти подарунок від яскравого вбрання. У кімнаті запахло шоколадом 

- Оо! Воно смачне, Фредді. Який милий кролик, надіслав тобі смачне яйце! 

Жінка відламала маленький шматочок шоколаду і подала синочкові, той із задоволенням його з`їв, трохи забруднивши губки. 

- Тут ще листівка. Давай прочитаємо. 

Вона присіла на край крісла. Як тільки листівка розкрилася, заграла приємна мелодія. 

Малюк з цікавістю заглянув до середини. 

- Прочитаємо разом? Дивись, тут написано, - вона водила пальцем по лiтерах: - Фредді-молодший, їж, рости, радій. Моя любов завжди з тобою. Твій хрещений батько Фредді-великий. 

Жінка подивилася на хлопчика. 

- Виходить це не вiд кролика! А вiд кого? 

- Дядько Фледді! Дядько Фледді! - застрибав на місці крихітка. 

- Тааак! Ти любиш дядька Фредді? 

- Тааак! 

- А він тут! Де він, Фредді? Подивися уважно. Він тут. 

Хлопчик спантеличено підняв очі на маму. 

- Так любий. Пошукай. Де дядько Фредді? 

Малюк озирнувся, побіг за крісло, заглянув під ліжко. 

За його спиною почулося смішне сопіння. Він обернувся, і побачив за фiранкою спочатку голову плюшевого ведмедика, а потім і усміхнене добре обличчя того, кого шукав! 

Фредді- старший вийшов зі свого укриття і відкрив обійми малюкові. Той заверещав від щастя. 

Від хрещеного завжди приємно пахло, і він із задоволенням уткнувся йому в м`яку шкіру шиї. Ведмедик полетів на диван, а малюк був піднятий вгору. 

- Привіт, привіт! Який ти великий! Я тебе і не пiзнав! - очі чоловіка сяяли, - Це точно ти? Мій маленький Фредді? Та ти більше мого найбільшого кота! 

- Це я! Я! 

- Почастуєш мене чаєм або какао? 

- Тааак! 

- Тоді веди мене до кухнi! 

Він опустив хлопчика на підлогу і подав йому свою долоню.Фредді-молодший міцно взяв його за палець і гордо повів за собою. 

На кухні їх вже чекали старші брати, батько Рейнхольд, iншi гостi. 

Тільки но привезені квіти прикрашали все навколо, сонце грало на порцелянових поверхнях святкової сервіровки столу і щасливих обличчях присутніх. 

Маленький Фредді не хотів займати своє місце, залишаючись на руках дядька, і розглядаючи малюнок на його яскравiй сорочці, доки той про щось говорив з його батьками. 

Та вгледiвши на дивані розкидані кольорові фото, таки сам зліз з рук, і довго вдивляючись в одне із зображень людини в смішному червоному костюмі з пір`ям, і не менш дивною зачіскою, підбіг до мами, вказуючи на фото. 

- Хто це? 

- Це твій дядько. 

Той недовірливо засміявся, заперечно захитавши головою. 

- Ні! 

І підійшов до тата з тим же запитанням. 

- Так, це твій хрещений. Просто в костюмі. 

Хлопчик знову не повiрив, вказуючи на волосся. 

- І з трохи іншою зачіскою, - погодився тато. 

- Не слухай нікого, малюк, твій дядько тут, а це чудовисько породжене королевою, - добродушно сміявся тим часом Фредді-старший, роблячи ковток чаю. - Але твоєму братові подобається. 

- Прочитай, що написано великими лiтерами.- продовжував тим часом Рейнхольд. - Джуліан! Допоможи братові прочитати! 

Повільно, спочатку по буквах, а потім разом діти проказали: 

- Фредді Мерк`юрі. 

Чудовий ранок чудесного дня. Повний подарунків, сміху, і якогось дивного приємного спокою. Звичайні розмови, дзвін посуду, гра в теніс на свіжому повітрі, і не бажання відпускати цю людину з дому. 

Вже дорослий Фредді-Мек, відкрив очі в своєму ліжку. Сон. Казковий міраж, суміш бажаного і дійсного, викликаного приємним ароматом какао з сусідньої кімнати. Як він любив пити какао, згорнувшись калачиком близ Фредді-старшого, дивлячись улюблений фільм. І ніякого зоряного Фредді Мерк`юрі, просто дядько Фредді, любов і підтримка якого завжди поруч. Навіть у цей пасхальний ранок двохтисячних. І кожен наступний. 

*** 

"... він цінував час, коли міг розслабитися, і бути собою. Я не думаю, що він робив це дуже часто, але в моїй родині у нього була така можливість... Моя мати ніколи не говорила" твій хрещений ", тільки "дядько Фредді" (згадує Фредді Мек) 

"Він був дуже люблячим дядьком ... На їх день народження замовляв великий чудовий торт, а також дарував величезні великодні яйця ..." (зі спогадів Роджера Кука, чоловіка сестри Фредді Меркьюрі). 

Кода, Грузiя, 17.04.2020


Юлія Деспоташвілі цікавиться


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.04.2020 13:03  © ... => Анатолій Костенюк 

Дуже приємно ♥️ 

 18.04.2020 11:50  Анатолій Костенюк => © 

Прочитав з задоволенням. Дякую, пані Юліє.