Літнім днем у ліні...
літо...у тіні +30...на сонці усі +35... - а може і вище...за Цельсієм...після вранішньої прогулянки сховався в тінь, ліг у саду, під вишнею... - краса! тут затишно, але не так вже й прохолодно, як очікувалося...та все одно гарно...тут усе кудись хаотично-суєтно поспішає мурашня, всілякі комахи, пурхають різноколірнокрилі метелики і лелійнокрилі бабки, дзижчать і гудуть пролітаючи оси, бджоли, джмелі...наді мною павук сковзає, бігає по своєму плетиву, легіт гойдає його разом із гілкою і листям на ній...шепочуть трави, кивають привітно квіти... - і я привітався із ними у відповідь, лежачи під густокронною вишнею...цьогоріч вишневий врожай буде славний - он як рясніє...наїмося ж вишень! якщо птахи раніше не склюють...птахи...ластівки наче маленькі стрілки у сині небес пишуть розповідь про свої мандри й стрімко летять униз, на льоту ловлять комах...підказують мені, що не можна постійно кружляти своїми думками десь у небесах...потрібно повертатися - хоча б час від часу! - до земного...але мені лінь...і цікавості не маю - ніякої! - до сьогоденних своїх справ...та й і.. - не існує ніяких справ! самий лише біль, розчарування і розпач...байдужість м"яко обволікає мене, заплющує очі і я засинаю... прокинувся від стрибка коника, який своїм стрибком наче щиглем всівся мені на носа...я дивився на нього, він на мене... - ...ледар ти... - єхидно мовив мені і пострибав далі...я згадав, що у поліетиленовій сумці в мене дві пляшки пива (купив по дорозі до хати) і з прикрістю зауважив до себе, що пляшки мої потеплішали і пиво буде не таким вже й доречним у цю спеку...та все одно - відкрив одну і з задоволенням зробив кілка ковтків... - гарно пішло...десь у віддаленні долинули відлуння канонади... - нагадала, де я...нагадала, що в окупації, що московія краде - можна казати, що вже! вкрала - у мене Вітчизну...і роздає свої паспорти...москвофілові прихвосні висувають до маріонеткової влади так званої "республіки"(???..) пропозицію заборони української мови і, взагалі, віддати крадіям ці "республіканські" землі, приєднати загарбані українські території до московії...і якщо врахувати події, що відбуваються на вільній Україні, то ті так звані "пропозиції" виглядають таки реально здійсненними...відмахуюся від цих дурних думок і недобрих передчуттів...замилувався красенем метеликом - на його широких крилах такий дивний, небаченої хитромудрості візерунок...у захваті я завмер в очікуванні злету з квітки цього метелика...не довго чекав - він спурхнув, мені аж відчулося коливання повітря з помаху його великих крил...та чомусь летів він якось не впевнено, здавалося, що ось-ось і він впаде... - та чи п"яний він?..чи що?.. - подумалось мені...і усміхнувся, бо то, скоріше, я трохи захмелів - допиваю ж другу пляшку пива...хихи...от тобі і "хихи"... - вечоріє вже...
