Після дощу — Вірш
© Валентина КрасновидЦілу нічку дощик лив, Добре землю промочив.У дворі помив доріжку, Налив воду в пусту діжку.Оросив ...
Цілу нічку дощик лив, Добре землю промочив.У дворі помив доріжку, Налив воду в пусту діжку.Оросив ...
Стало Літо у зеніті, Зранку вікна всі відкриті.А в обід - пекельний час, Так глузує Літо з нас!То у ...
Ще ніжиться Земля в обіймах Літа, Ще молодий пастух телят пасе.Але, вже жалібно заплакала трембіта, ...
По землі ще Літо бродить, а день меншати почав, Серпень, восьмий місяць року жарке Літо увінчав, П...
Вже опа́в цвіт калини та липи, Засиніла ожина в траві...Стиглі ягідки, соком налиті, В мою жменю ст...
Літо-сонце! Море світла! Теплий дощик, грози й грім, Дні казкові й дивовижні. Літо-ти прекрасне всі...
Я Літо п’ю по краплі, по ковточку, Смакую його терпкість, як вино.Всміхаюсь кожній квіточці ...
Знов, Літо, Зиму заміщає. І так іде із року в рік! Й зозуля знову нагадає, Наскільки довгий в кого...
У нічну пітьму поринув стоголосий літній день, Вже ні галасу не чути, ні мелодій, ні пісень...Розч...
Літо, ранок, гарний настрій, Ось такий обставин збіг! Є бажання дременути За зачовганий поріг...
Я напишу листа в чарівну осіньПро листя пожовтіле у волоссі, Про павутиння в оксамитовий сезон І на...
У теплий літній день, спекотний трохи Йшли три жуки, скрадались по траві, Шукаючи в заглибинах дороги Знайомі їм калюжки дощові.
Коло нори зітхав хом’як У пору літечка серпневу: – Не можу стерпіти ніяк Обридлу спеку полудневу.
Хом’як, що в листі метушився жваво, Сороку вгледів на кленку самітню І став просити в ранішні часи: Приходь до мене в гості на какао Он під ліщину на терас...
В ромашці влітку равлик народився У сяйві світанкової краси, Між пелюстками зручно примостився, Води напився з крапельки роси.
До річки каченяток качка мама Зрання гуртом купатися вела, Бо оздоровчих процедур програма Ще з ночі в них задумана була.
Дві жабки народились серед літа, Зрання до ночі плавали в воді, І рідна річка, сонечком нагріта, Була їм наймилішою в житті.
Потроху позбувалися кульбабки Пелюсток золотавої краси, Туман досвітній на пухнасті шапки Сипнув сріблясті крапельки роси.
Зрання зубами цокотіла мишка В оселі земляній під корінцем, Надвір лиш носа висунула знишка Та зразу й заховалася тихцем.
така стоїть класна погода!..аж не віриться, що на підході вже осінь...
направду... - замилувався цим чарівним створінням природи...
нарешті розпочалося чудова пора літа... - в міру спекотна. в міру прохолодна...
то дощить...то світить сонце...то холодно...то надто спекотно... - отаке воно, літо...
Над маревом квітчастим лину ввись У сяйних сплесках сонячного літа. Танку стрімкого запашна сюїта Скимить, аж крильця трепетом зайшлись
літо явилося у нас тут одразу якось...та ще й спекою...
І висне сонцеколо Над цим звабливим світом, Життя йде по стежині, Що нині зветься літом.
Як завжди, початок навчального року починається з стандартного питання: «Як ви провели літо?». І всі починають розповідати свої історії, писали шкільні твори про літо.
Я люблю літо, воно асоціюється у мене з теплом, сонцем і свободою. Шкільний твір на тему: Моє літо.
Зовсім непомітно і швидко пролетіло літо, почалась школа. Шкільний твір на тему: Як я провів літо.
Серпень не приречений на зраду, Є у ньому присмак таїни, Кетягом дрібного винограду У бокалі згірклої вини.