22.06.2020 12:49
for all
18 views
rating 5 | 2 users
 © Роман-Мтт

Собаки, які нас зустрінуть

Коли людина помирає, то першою її душу зустрічає її собака.

Коли людина помирає, то першою її душу зустрічає її собака. І потім набігає ціла купа собак. Тих, з якими вона гралася маленькою, ті, яких підгодовувала чи тримала у себе в домі вже доросла. Всі. Геть всі пси її зустрічають і весело гавкають, стрибають, намагаються облизати і обнюхати і всцикаються від радості, що нарешті дочекалися свою людину! І чим більше було в житті людини собак – тим голосніше цей вітальний гавкіт і ґвалт.

Людина спантеличена. Вона не знає як реагувати на таку зустріч. А собаки оточують її і ведуть за собою. Собаки проводять людину до її родичів. Родичі чекають за столом. Тут святково накрито: є напої, їжа, квіти. Все є. Чути улюблену музику. Так і заведено зустрічати рідних.

Людина сідає за стіл. А пси сідають поруч неї. І вона дає їм трохи м`яса, чи солодкого, чи овочів – собаки люблять їсти і солодке, і свіжі огірки, і м`ясо. І людина просто сидить за столом і спілкується з дідом і бабцею – діда і бабцю всі добре пам`ятають. Вони представляють людину прабабусі і прадіду, з нею говорять батько з матір`ю. Говорять відверто, нічого не страхаючись, не переймаючись за те, як тебе сприйматимуть. Іноді підходять друзі, які пішли раніше за людину. І при цьому людина весь час підгодовує пса, який тихо сидить поруч – це був останній пес в житті людини, найулюбленіший, найвірніший. Який завжди тихо сидів поруч і беріг тебе.

А потім людина лишається і теж чекає – на тих кого лишила в житті. Як настане час, їх теж зустрічатимуть їх собаки. Так само людина говоритиме зі своїми дітьми і онуками, як дочекається, коли їх приведуть їх собаки. Представлятиме прадідам і прабабусям своїх онуків, яких зустрічатиме просто скажений натовп собак, що проводять нащадків до пращурів…

… Так, коли людина йде, то першою її зустрічає собака. Для цього вони і живуть: зустріти нас, щоб людині не було лячно і страшно перейти. Того раніше нас і помирають. Собаки просто знають і роблять, те що і мають знати і робити. А поки людини немає – чекають. І тут, і там. Так вони влаштовані: чекати, а як побачать свою людину – радіти, бо є кого берегти. Це ж собаки – вони так влаштовані.


Роман-Мтт цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.06.2020 08:48  Леонід Пекар => © 

Передісторія зрозуміла, тепер чекатиму історію і про собак, не лише про котів. 

 24.06.2020 10:52  Каранда Галина => © 
 24.06.2020 10:12  © ... => Каранда Галина 

виграв. 

 23.06.2020 18:15  Каранда Галина => © 

І що сказало жюрі? 

 23.06.2020 14:34  Каранда Галина => © 

Бр... моторошно ж як...
Давайте щось веселіше 

 23.06.2020 10:47  © ... => Каранда Галина 

Дід як помер, то кіт пішов за ним десь з двору. Мабуть коти проводжають. А собаки - зустрічають ;)


колись писав на конкурс мініатюр:


ПОШУКОВЦІ

- Сьогодні шторм, - задумливо сказала перша кицька, - в шторм люди не ходять містом.

- І що, що не ходять? То не шукати їх тепер? - просичала друга кицька.

- Вас, мертвих, послухати, то і у вітер виходь, і в мороз, - саркастично вимовила перша кицька, - хоча в мороз ні, ви ж не виходите, бо замерзаєте.

- Не смійся з мертвих. Приєднаєшся колись до нас - тоді зрозу...

 23.06.2020 05:29  Каранда Галина => © 

Вірш з архіву виплив. Мені здалося, що в тему...

Куди ідуть старі котиjavascript:mctmp(0);

 22.06.2020 22:51  © ... => Каранда Галина 

по півгодини! 

 22.06.2020 21:35  Каранда Галина => © 

По 9 разів? 

 22.06.2020 19:36  © ... 

тю, люди звісно. 

 22.06.2020 19:36  © ... => Каранда Галина 

з котами проблеми - вони в дверях застрягають... 

 22.06.2020 19:36  © ... => Старченко Наталія Михайлівна 

заводьте, бо самій доведеться блукати тим світом. Поки там розберетеся - родичі можуть порозходитися, там теж справ вистачає. 

 22.06.2020 18:28  Старченко Наталія Ми... => © 

Цікавий варіант. А якщо не було у людини собак, зовсім не було? 

 22.06.2020 14:40  Каранда Галина => © 

Хм... не тримаю собаки.

Мене, певно, зустрічатиме стадо котів... я їх терпіти не можу, але вони переслідують мене все життя. Вони приходять обідрані до мене під поріг, знаючи, що просто відфутболити їх в мене не вистачить совісті. І варто мені десь їх пристроїти/позбутися, - звідкись з`являються нові... чомусь вони йдуть не до тих, хто їх виціловуватиме/викупуватиме в шампунях, а до мене. В сарай. А я сама лев... мені не потрібні інші котячі на моїй території. Як їм це пояснити??? Чи це таке випробування, і в майбутньому житті я буду облізлою голодною кішкою на чужому порозі???

Щож... принаймні, я їх таки годую...

 22.06.2020 13:03  Суворий => © 

Цікава теорія. А хто зустрічає собак?