Вовки та собаки
байка Езопа
Колись було, псам кажуть вовки вільні:
– «Навіщо ворогами бути нам?
Ми ж одинакові, лише лісам
ми віддані, ви ж до людей прихильні.
Хоч ті роботою катують вас,
вважають за рабів і кожен раз
лупцюють за непослух і кістками
годують, так знущаючись над вами.не
Покиньте їх, бо кожен з вас теж звір,
а в зграї в нас бенкет і вічний мир!»
Собаки пригадали, як їх били,
як їсти не давали їм колись
і здуру в лігво до вовків прийшли.
Вовки ж накинулись на них і з’їли.
Мораль: людина все ж не звір,
та тільки ворогам не вір!
