27.08.2020 01:59
для всіх
178
    
  1 | 1  
 © Путник

Про розуміння свободи

На заході батько з сином, втомлені після напруженого дня, сіли відпочити на краю тільки зораного поля. Трохи помовчавши, глава великого сімейства задумливо сказав, не відриваючи погляду від косих променів сонця : 

- Я добре пам`ятаю, про що мріяв, коли був у твоєму віці, син. Про що думаєш ти, вступаючи в самостійне життя? 

Неначе чекаючи подібного питання, юнак тут же відповів: 

- Про свободу. 

Обернувшись до сина та уважно на нього подивившись, батько запитав: 

- Цікаво буде дізнатися, що ти розумієш, кажучи про свободу? 

- Найбільше я бажав би ні від кого не залежати. А ще, робити лише те, що хочу я. 

Через пару хвилин, акуратно провівши мозолястою рукою по листю польової квітки, що росла на межі, батько сказав: 

- Наш пес, що будинок охороняє, цуценям ще був узятий у сусіда. 

- Я це пам`ятаю добре, — вимовив син. 

- Ти знаєш, що собаку нашу ми ніколи не кривдили. 

- Це так. 

- А згадай момент, син, коли вона повернулася, після того, як зірвалася з ланцюга? 

- Днів п`ять пройшло з того моменту. Пес з ранами великими був і дуже брудним. І з ним ланцюга шматок, який волочився по землі. 

- Ось цей ланцюг йому усі ці дні нагадувала про отриману свободу. Але погляд пса, що повернувся, був винуватим, та і хвіст підібгав він, з покірністю зупинившись біля воріт. 

- Батько, ти порівняти мене з собакою вирішив? 

- Ні. Нагадати тільки я хотів, що іноді свобода закінчується так. Син, ти подивися на цю маленьку квітку. Вона сама із землі пробилась, спрямувавшись до сонця. І не доглядає за нею ніхто, на відміну від тих квітів, ростить які твоя ненька. 

Тепер настала черга замислитися і синові. Так більше не кажучи ні слова, чоловіки відправилися додому, ведучи на поводі свого коня, що неголосно радісно заіржав, учувши швидкий відпочинок і вечірній мішечок з вівсом. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!