Дорожня книжечка

18.

ПРО БІДНОГО ДВОРЯНИНА, ЩО ВЗЯВ ГРОШІ В БОРГ.

Один бідний дворянин позичив гроші у сільської громади і дав письмове зобов’язання, не користуючись правом дворянських вольностей, своєчасно платити лихву, бо інакше він попаде під арешт, або, навіть, під тюремне ув’язнення.

Але терміни проходили один за одним, а дворянин залишався глухим до селянських вимог і ті взяли його під арешт.

А йому було на те наплювати; поки він сидів під арештом, то селяни ще й платили за його утримання. Так, як з нього нічого було і взяти, то вони і нагрянули в Ротвейль, щоб затримати його і посадити до в’язниці, якщо він не розрахується негайно.

Для цього взяли та й направили до нього свого чоловіка, щоб той розшукав його, де б той не був, і зажадав з нього грошей, або посадять за решітку.

Посланець розшукав дворянина в селі, коли той сидів у цирульника, який підстригав йому бороду: посланий накинувся на нього з великим галасом і спитав про гроші. Дворянин же йому відповів:

«Заспокойся, я тобі заплачу».

Посланець відповів:

«Мені велено не відпускати вас, поки ви не розрахуєтесь».

Дворянин спитав:

«Чи можеш ти почекати, поки мені підстрижуть бороду?»

Селянин відповів:

«Ладно, почекаю».

Тоді дворянин сказав цирульнику:

«Більше не стрижи», - і цирульник залишив йому пів бороди.

Тут посланий спитав:

«Пане, чи не бажаєте ви достригтися?»

А дворянин відповів:

«Нізащо! Ти ж згодився чекати поки я обстрижусь; от і чекай скільки завгодно і не турбуйся я не острижусь, інакше мені прийдеться платити».

Селянин побачив, що його обдурили; кинувся до старости і хотів було затримати дворянина, але цирульник поміг тому втекти.

От і чекає посланець, коли дворянин зволить обстригти собі бороду, а селянам нема від цього ніякого проку. І по заслузі!

Не гідно селянам позичати гроші дворянам; навпаки, дворяни повинні давати селянам в борг.

Вільний переклад КАЛІСТРАТА.

м.Бургхейм, Німеччина, 1555 рік