30.11.2021 07:30
для всіх
166
    
  1 | 1  
 © Лукіан

Гефест і Зевс

Гефест і Зевс розмови богів

з рубрики / циклу «РОЗМОВИ БОГІВ»


ГЕФЕСТ. Що накажеш мені робити, Зевс? Я прийшов за твоїм наказом, взявши з собою сокиру, досить добре наточену, - якщо знадобиться, вона і камінь розрубає одним ударом.

ЗЕВС. Дуже добре, Гефест; удар мене по голові і розрубай її навпіл.

ГЕФЕСТ. Ти, здається, хочеш впевнитися, чи при своєму я розумі? Накажи мені зробити те, що тобі дійсно потрібне.

ЗЕВС. Мені якраз це і потрібне – щоб ти розрубав мені черепа. Якщо ти не послухаєш, тобі прийдеться, вже не в перший раз, пізнати мій гнів. Потрібно бити з усієї сили, без зволікання! У мене нестерпні родові болі в мозку.

ГЕФЕСТ. Дивись, Зевсе, щоб не сталось нещастя: моя сокира гостра, - без крові діло не обійдеться, - і вона не буде тобі такою гарною повитухою як Ілітія.

ЗЕВС. Бий сміливіше, Гефест; я знаю, що мені потрібно.

ГЕФЕСТ. Що ж, ударю, не моя це воля; що мені робити, коли ти наказав? Що це таке? Діва в повному озброєнні! Важка ж штука сиділа у тебе в голові, Зевс; не дивно, що ти  був у поганому настрої: носити під черепом таку велику дочку, та ще й в повному озброєнні, це не жарт. В тебе що, військовий табір замість голови? А вона вже скаче і танцює військовий танок, потрясає щитом, підіймає списа і вся сяє від божественного натхнення. Але, головне, що вона справжня красуня і в одну мить стала дорослою. Тільки очі у неї якісь сірувато-блакитні*, - але це добре пасує до її шолома. Зевсе, в нагороду за мою допомогу при родах дозволь мені на ній женитись.

ЗЕВС. Це неможливо, Гефест: вона побажає залишитись вічною дівою. А що стосується мене, так я нічого не маю проти цього.

ГЕФЕСТ. Тільки це мені і потрібно; про решту я і сам подбаю і постараюся з нею порозумітися.

ЗЕВС. Якщо тобі це здається легким, роби, як знаєш, тільки запевняю тебе, що ти бажаєш нездійсненного.


Примітка: - … очі у неї якісь сірувато-блакитні* – натяк на звичайний епітет Афіни – «глаукопіс»: «глаукс», сірувато – блакитний, «опіс» - погляд.


Вільний переклад КАЛІСТРАТА.



антична Греція, друге століття н.е.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.11.2021 19:44  Каранда Галина => © 

Мені в голову прийшло просте пояснення. Справжня література древньої Греції до нас не дійшла - нескінченні війни попалили бібліотеки. Але в них (у древніх греків) були психлікарні, де хворих лікували/розважали/реабілітували арттерапією, в тому числі вони вправлялися в написанні креативних текстів. Ну, знаєте - це як сучасні психологи просять дітей намалювати неіснуючу тваринку або скласти казочку. От хворі й вправлялися, індивідуально і колективно, в написанні казочки. Оскільки психлікарні не є стратегічно важливими об`єктами, війни та пожежі їх не знищили. От так і дійшла до нас творчість душевнохворих, які вже сучасні історики та філологи охрестили міфами древньої Греції. Не пропадати ж добру - який не який, а хліб для науковців.

О! Як вам моя теорія?)

 30.11.2021 12:46  Анатолій Костенюк => © 

Дякую! Це гідно, розповідати людям міфи давньої Греції. Знання міфів - неодмінний елемент класичної освіти.))