18.12.2021 07:50
for all
23 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Лукіан

Зевс і Геліос

Зевс і Геліос розмови богів

ЗЕВС. Що ти наробив, проклятий Титане? Ти згубив все, що є на землі, довіривши свою колісницю нерозумному хлопчиську; він спалив одну частину землі, занадто наблизившись до неї, а другу заставив помирати від холоду, занадто віддаливши від неї вогонь. Він же все перевернув догори дном! Якби я не помітив, що робиться, і не вбив його блискавкою, від людського роду і сліду б не лишилося. От, якого милого візника ти послав замість себе!

ГЕЛІОС. Так, Зевсе, я винуватий; але не сердься так на мене за те, що я поступився наполегливим проханням сина; звідкіля ж я міг знати, що з цього вийде таке нещастя?

ЗЕВС. Ти не знав, яке треба мати уміння в твоєму ділі, не знав, що, як тільки трішки вийдеш із колії, і все пропало? Тобі була невідома дикість твоїх коней, яких постійно треба стримувати віжками? Як тільки даси їм трохи свободи, вони зараз же стають на дибки. Так сталося і з ним: коні кидалися то вліво, то вправо, то назад, вверх і вниз, куди тільки самі хотіли, а він не знав, що з ними робити.

ГЕЛІОС. Я знав все це і тому довго не згоджувався довірити йому коней; але коли він став мене молити зі сльозами і його мати Клімена разом з ним, я посадив його на колісницю і все пояснив: як треба стояти, настільки треба піднятися вверх, не утримуючи коней, а потім направити колісницю вниз, як треба тримати віжки і не давати коням волі; я сказав йому також, яка небезпека загрожує, якщо він зіб’ється з прямого путі. Але зрозуміла справа, що він, зовсім ще хлопчик, опинившись серед такого жахливого вогню і бачачи під собою бездонну прірву, злякався; а коні, як тільки почули, що не я правлю, звернули з дороги, зневажаючи молодого візника, і призвели до цього всього жахіття. Він, мабуть що, побоюючись, що впаде вниз, кинув віжки і схватився за верхній край колісниці. Бідолаха досить вже покараний, а з мене, Зевс, досить і власного горя.

ЗЕВС. Досить, кажеш ти? За таке діло? На цей раз я тебе прощаю, але якщо ти ще раз зробиш що-небудь подібне і пошлеш на своє місце такого замісника, я тобі покажу, настільки сильніше за твій огонь палить мій перун! А твого сина нехай сестри поховають на березі Ерідану, в тому місці, де він упав з колісниці; нехай їх сльози, пролиті на його могилі, перетворяться на янтар, а самі вони від горя стануть тополями. Ну, а ти, відремонтувавши колісницю, - дишло ж поломане і одне колесо зовсім геть зіпсоване, - запрягай коней і відправляйся в путь. Тільки пам’ятай про все, що я тобі сказав.


Примітка: - в древньогрецькій міфології Фаетон – син Геліоса і океаніди Клімени;

- на заставці – падіння Фаетона, живопис.


Вільний переклад КАЛІСТРАТА.



антична Греція, друге століття н.е.

Публікації: Каллистрат

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.12.2021 08:55  © ... => Каранда Галина 

Та з мажорами завжди так.

І Петровича тоді ще не було, щоб щось підремонтував))) 

 18.12.2021 07:55  Каранда Га... => © 

Йому сина вбили, а він ще й пробачення просить... гірко.