Морські розмови
Тритон, Амімона і Посейдон
ТРИТОН. Посейдон! До Лерни кожного дня приходить по воду дівчина. Прекрасне створіння, - я, ж принаймні, не зустрічав ще нікого красивіше за неї.
ПОСЕЙДОН. Що ж, Тритоне, вона вільна, чи може чия-небудь рабиня, яку посилають по воду?
ТРИТОН. Ні, вона дочка відомого Даная, одна з п’ятдесяти, на ймення Амімона. Я вже взнавав про її походження. Виявляється, Данай суворо ставиться до своїх дочок: змушує виконувати важку роботу, посилає черпати воду і не дозволяє сидіти без діла.
ПОСЕЙДОН. Вона одна здійснює весь довгий шлях від Аргоса до Лерни?
ТРИТОН. Так, одна. І як ти знаєш, Аргос «дуже спраглий», так що туди приходиться постійно носити воду.
ПОСЕЙДОН. О, Тритоне! Ти надзвичайно розхвилював мене цією оповіддю про ту дівчину. Пішли до неї!
ТРИТОН. Пішли. Якраз в цей час вона і ходить по воду, і тепер вона вже, мабуть, на півшляху до Лерни.
ПОСЕЙДОН. Ну, так запрягай же колісницю! Втім, поки коней будуть запрягати та готувати колісницю, пройде багато часу; краще подай мені одного із самих швидких дельфінів. Верхом на ньому я допливу скоріш за все.
ТРИТОН. Будь ласка, ось самий швидкий дельфін!
ПОСЕЙДОН. Добре. Ну, в дорогу! Ти, Тритоне, пливи поряд. Коли ми будемо у Лерні, я сховаюсь де-небудь у засідку, а ти слідкуй… І як тільки помітиш, що вона йде …
ТРИТОН. Так от же вона, зовсім близько!
ПОСЕЙДОН. Так це ж красуня, Тритоне, і в найчарівнішому віці! Треба її вкрасти.
АМІМОНА. Ей, відпусти мене, куди ти мене тягнеш? Работорговець, ти підісланий нашим дядьком Єгиптом. Я покличу батька на допомогу!
ТРИТОН. Мовчи, Амімоно! Це Посейдон.
АМІМОНА. При чому тут Посейдон? Для чого ти тягнеш мене силою в море? Ох, я нещасна! Адже я задихнусь, захлинувшись в морі.
ПОСЕЙДОН. Не бійся, я не спричиню тобі ніякого зла. На цьому місці, поряд з піною прибою, я ударом тризуба примушу бити джерело зі скелі, і воно буде носити ім’я на твою честь, співзвучне твоєму. А ти сама будеш блаженною і після смерті, і лиш одна серед сестер не будеш носити воду*.
Примітка: « …одна серед сестер не будеш носити воду*».- п’ятдесят дочок Даная за убивство своїх чоловіків, синів Єгипту, були покарані тим, що повинні були вічно наливати воду в діряву бочку («бочка Данаїд»).
На заставці:
- Гідрія. Посейдон та Амімона з Еротом між ними. Присутність позаду Амімони сатира припускає, що сцена, вірогідно, була натхненна п’єсами сатириків.
Робота художника Іпполіта, 375-350 роки до н. е.
Вільний переклад КАЛІСТРАТА.
антична Греція, друге століття н.е.