Морські розмови
Нот і Зефір
НОТ. Зефір, чи правда, що Зевс в любовному пориві поєднався з теличкою, яку тепер Гермес веде через відкрите море в Єгипет?
ЗЕФІР. Правда, Нот. Тільки то була не теличка, а дочка ріки Інаха; тепер же Гера перетворила її на теличку із ревнощів до Зевса, у якого спалахнула сильна пристрасть до неї.
НОТ. І що, Зевс, і тепер продовжує її любити навіть після перетворення в теличку?
ЗЕФІР. І навіть дуже! Адже тому він і відправив її в Єгипет, а нам повелів слідкувати, щоб море було спокійним, поки вона не закінчить свого плавання. Там, у Єгипті, вона повинна буде народити: вона вже вагітна. А потім і мати і дитя стануть богами.
НОТ. Теличка стане богинею?
ЗЕФІР. Іменно так, Нот, і буде – як говорив Гермес – володаркою моряків і нас, вітрів: і буде посилати будь-кого із нас, або, навпаки, забороняти нам дути.
НОТ. До неї слід би підслужитися, Зефір, раз вона наша повелителька.
ЗЕФІР. Ти правий, клянусь Зевсом: адже тоді вона буде до нас прихильна!.. Дивись вона закінчила свою подорож і вийшла на землю. Але що це? Вона вже не ходить на чотирьох ногах! Невже Гермес вирівняв її і знову зробив прекрасною жінкою?
НОТ. Все це неймовірно, Зефір! Зникли роги, хвіст, ноги з роздвоєними копитами, і перед нами знову прекрасна дівчина! Але що це з Гермесом? Він змінюється і замість юнака обличчям стає схожим на собаку*.
ЗЕФІР. Не втручайся в чужі справи: він краще за нас знає, що йому належить робити.
Примітки: - «…обличчям стає схожим на собаку»*. – в епоху релігійного синкретизму в Греції Гермес ототожнювався з єгипетським богом Анубісом, якого зображали у вигляді людини з головою собаки або шакала;
- на вкладці фрагмент давньогрецького вазопису де Іо зображена під сторожею Аргуса.
Вільний переклад КАЛІСТРАТА.
антична Греція, друге століття н.е.