Морські розмови
Ксанф і Море
КСАНФ.* О Море, прийми мене, нещасного страждальця, і заспокой мої рани від опіків.
МОРЕ. Що це, Ксанф? Хто обпалив тебе?
КСАНФ. Гефест! Я весь обвуглився, горе мені! В мені все кипить.
МОРЕ. Але за що він скинув на тебе вогонь?
КСАНФ. Із-за того самого сина Фетіди**. Він умертвляв фрігійців, які молили про пощаду, і мої спроби пом’якшити його гнів ні до чого не призводили: він продовжував завалювати мою течію трупами. Зглянувшись над нещасними, я кинувся його топити, вважаючи, що він від страху залишить людей у спокої.
Тоді Гефест, - він випадково знаходився неподалік, - зібрав, я думаю, увесь вогонь, який тільки у нього був, і із Етни і звідусіль, напав на мене, спалив мої в’язи і кущі тамариску, зварив бідних риб і вугрів, а мене заставив кипіти, та так, що ледве не висушив мене. Ти ж само бачиш, що зробили зі мною його опіки.
МОРЕ. Ти увесь скаламучений, Ксанф, і розпалився. В тобі кров від убитих і жар від вогню. Але ти постраждав справедливо: для чого тобі було кидатися на мого онука, забувши про належну повагу до сина нереїди?
КСАНФ. Так невже ж мені не треба було пожаліти своїх сусідів, фрігійців?
МОРЕ. А Гефест? Хіба він не повинен був зжалитися над сином Фетіди, Ахіллом?
Примітки:
- Ксанф * - річний бог, який згадується в «Іліаді». Інша назва – Скамандр.
- син Фетіди** – герой «Іліади» Ахілл. Весь цей епізод розказано в XXI пісні «Іліади».
Вільний переклад КАЛІСТРАТА.
антична Греція, друге століття н.е.