18.01.2023 00:23
для всіх
43
    
  1 | 1  
 © Каллистрат

СУМНО

з рубрики / циклу «рассказы - 3»




Відкриваючи Інтернет, кожного разу стикаєшся з лементом, що стоїть в ньому у відношенні до наших союзників по боротьбі з ворогом, за їх недостатню для нас допомогу. І те не так, і се не так, і всього мало. Хлопці якби ви ходили до школи, то ви б там навчилися читати і ставитися до своїх союзників з більшим розумінням.

Ладно, життя воно і є життя. Не всі читають.

Невеликий текст без емоцій і висновків для старших, які вже не читають і для молодих що, можливо ще будуть читати.

Фрагмент тексту із «Звіту Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо розкрадання в Збройних Силах Україні та підриву обороноздатності держави у період з 2004 по 2017 роки».

Комісія була створена 7 червня 2018 року із депутатів різних фракцій ( в повному тексті все є).


***


«На кінець 1991 року на території України після розвалу СРСР залишилось стратегічне угруповання військ (сил) у складі трьох військових округів (Прикарпатського, Київського та Одеського), а також Чорноморський флот.


За наявною інформацією на території України дислокувались 3 загальновійськові та 2 танкові армії, армійський корпус, чотири повітряні армії, окрема армія протиповітряної оборони (9 бригад ППО), 43 ракетна армія стратегічних ядерних сил СРСР, Чорноморський флот з корабельним складом понад 850 суден (бойових кораблів, катерів та суден забезпечення, у т.ч. унікальні судна «Академік Сергій Корольов» та флагман космічного флоту «Космонавт Юрій Гагарін»), два вузли системи попередження про ракетний напад, інші військові формування. Загальна чисельність особового складу становила понад 800 тис.; понад 9 тис. одиниць танків, понад 11 тис. одиниць броньованих машин піхоти та десанту, близько 3 тис. літальних апаратів з яких 1090 — бойові літаки (винищувачі Су-27, Міг-29; бомбардувальники Су-24М, штурмовики Су-25; стратегічні важкі бомбардувальники 25 од. Ту-95 МС і 19 од. Ту-160, а також близько 200 од. інших бомбардувальників, зокрема бомбардувальники Ту-22 різних модифікацій; розвідувальні Су-24МР, військово-транспортні літаки, тощо), 900 — вертольотів (ударні Мі-24, багатоцільові Мі-8, тощо з яких 330 бойові), понад 850 кораблів та суден забезпечення.


Крім цього, Збройним Силам України залишилось величезна кількість найсучаснішого на той час озброєння та військової техніки, зокрема: командирські броньовані машини (рухомі пункти розвідки та управління підрозділами тактичної ланки, пересувні командно-спостережні пункти), розвідувальні броньовані машини, самохідні артилерійські установки різних модифікацій, гармати, реактивні системи залпового вогню, тактичні ракетні комплекси, радіолокаційні станції, системи протиповітряної оборони, інженерна техніка, автомобільна техніка, спеціальна техніка тилового забезпечення, різні види стрілецької зброї, важке піхотне озброєння (кулемети, автоматичні гранатомети, протитанкові гранатомети, протитанкові ракетні комплекси, реактивні вогнемети, тощо), міномети, переносні системи ППО, сотні тисяч тонн боєприпасів (артилерійські та стрілецькі, бомби авіаційні, гранати, боєголовки та вибухові компоненти керованих (некерованих) ракет та снарядів, міни наземні та фугаси, міни морські, торпеди, бомби глибинні, речовини вибухові та порохи, капсулі, підривники, вибухові компоненти та інше приладдя для боєприпасів), інші види озброєнь.


Крім цього, на базах зберігання та відповідних складах непорушних запасів зберігалася величезна кількість товарно-матеріальних цінностей за всією номенклатурою військового майна, яке закладалося на 10 мільйону армію.


У 1991 році Україна була ядерною державою, отримавши третій після США та Російської Федерації ядерний арсенал. Його основу становили шість дивізій 43-ї ракетної армії колишнього СРСР, що були розташовані на території України. При цьому, на початок 1994 року на озброєнні 43-ї ракетної армії було 176 ракетних комплексів типу «ОС» («Окремий старт»), що мали на озброєнні 130 ракет класу РС-18 «Стилет» (SS-19) та 46 ракет класу РС-22 «Скальпель» (SS-24). Перші несли по 6 ядерних боєголовок (загалом 780), а SS-24 — по 10 (460). Разом 1 240 боєголовок із стратегічними зарядами, всього ж на озброєнні перебувало 1272 ядерних боєголовок.


Україна мала також щонайменше 2 883 одиниці тактичної ядерної зброї. Українським ракетникам залишилися в спадок від СРСР оперативно - тактичні комплекси Р-300 з дальністю ураження до 300 км і тактичні комплекси «Точка» і «Точка-У» з дальністю стрільби 70 - 120 км. Вони могли нести тактичні ядерні заряди малої та середньої потужності.


На озброєнні Військово-Повітряних Сил перебувало понад 240 стратегічних бомбардувальників, зокрема 44 одиниці унікальних стратегічних важких бомбардувальників (25 од. Ту-95МС і 19 од. Ту-160), які могли нести ядерну зброю. Наприклад, Ту-160 являє собою надзвуковий стратегічний бомбардувальник - носій крилатих ядерних ракет, в тому числі до 12 штук Х-55 з 200- кілограмовими ядерними зарядами і дальністю ураження цілі до 3 тисяч кілометрів і з огляду на бойовий радіус дії в 6000 км це була дуже потужна одиниця озброєння ЗСУ.


Загальна вартість військового майна станом на 1991 рік за оцінками деяких експертів орієнтовно становила 89 млрд. доларів США, що є надзвичайно обережною оцінкою, адже за наявною інформацією попередніх слідчих комісій щодо обсягів продажу зброї з України, лише до кінця 1994 року Україною було експортовано зброї та військової техніки на суму 32, 4 млрд. доларів США, і з огляду на кількість зброї та військової техніки, яка була втрачена (у т.ч. стратегічна авіація, стратегічні та тактичні носії наступальних озброєнь, Чорноморський флот, оборонно-промислові підприємства, тощо) та/або експортована протягом 1995-2014 рр., вартість зазначеного вище військового майна за цінами 1991 року щонайменше становила понад 200 млрд. доларів США. Це не фантастична оцінка, а навіть є досить обережною, з огляду на стан війська у 1991 році, який, з урахуванням мобілізаційних резервів і можливостей, за виключенням морського компоненту та кількості ядерного арсеналу, що цілком можна було б порівняти із кращими арміями світу, враховуючи те, що річний бюджет просто утримання цих армій перевищує таку орієнтовну загальну оцінку майна та цінностей Збройних Сил України.


Наразі, перевірити реальну загальну вартість військового майна Збройних Сил України після розвалу СРСР не вбачається за можливе, однак така, хоча і приблизна оцінка, потрібна для розуміння масштабів катастрофи у ЗСУ.


За оцінкою більшості військових фахівців, цей потенціал був достатнім для створення потужних національних Збройних Сил, розв`язання соціальних питань, у тому числі – забезпечення житлом військовослужбовців. Реалізація надлишкового майна, озброєння та військової техніки мала б дозволити отримати достатні кошти для проведення реформування ЗСУ та вирішення усіх проблемних питань. Однак, внаслідок несистемного скорочення війська в Україні, зокрема військових частин, особового складу, наявного озброєння та військової техніки, що часом відбувалося без обґрунтованої потреби, призвело до значного зниження боєздатності ЗСУ, так і суттєвої втрати обороноздатності держави, що засвідчено подіями 2014 року.


Надати висновки щодо обставин та причин суттєвої втрати боєздатності ЗСУ, а також оцінку негативним проявам у війську не вдається без проведення дослідження обставин реформування та розвитку Збройних Сил України, що відбувалось у період з 1991 року по 2018 рік. Тому, Комісія узагальнила наявну інформацію щодо ходу будівництва та реформування ЗСУ з часу проголошення незалежності України, хронологію якого умовно можна поділити на п’ять етапів».


Повний текст звіту досить об’ємний. За бажанням можна і прочитати.


***

Отаке от життя… Сумно… Тому що бригаду тактичних ракет «Точка У» (432 Рбр), створену на базі колишньої «моєї» ракетної частини розформували в 2004 році, за президентства парторга – ракетника Кучми. Проіснувала більше сорока років і, на тобі, не потрібна. А в роки моєї служби вона була найкращою в ГСВГ, та й зараз би згодилася, але ж – нема. Да-а….


Але ми переможемо!


Тільки на союзників не потрібно виливати стільки свого негативу, вони люди культурні, але ж можуть і на хутір послати метеликів ловить.

Чому можуть послати? Та тому що, зазвичай, всі ринки продажу озброєнь жорстко і прискіпливо контролюються не тільки розвідками різних країн, а і конкурентами по виготовленню і продажу зброї. Так що при бажанні очільники наших країн-донорів можуть завжди знати: куди, чого, коли і стільки ми продали зі своїх запасів і поточного виробництва і показати нам хто ми єсть насправді.


Так що, треба спокійніше, поважніше і з подякою ставитися до тих, хто збирає для нас зброю по всьому світу.



м. Київ, 15 січня 2022 року.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.01.2023 04:56  Каранда Галина => © 

сумно - не те слово...
Дивовижно, як в Україні всю історію співіснують ЛЮДИ і гниди.
Людей більше, але гниди скрізь, і саме їхня гнидність дозволяє їм випливати повище у владу. А все інше - то вже наслідок.