03.03.2015 21:13
для всіх
207
    
  3 | 3  
 © Савчук Віталій Володимирович

Сумно

з рубрики / циклу «Фрази»

Нема кому дзвонити, 

І не пишу нікому, 

Не легко в світі жити, 

Серед людей одному.


І неправдиві фрази, 

Навкруг гудять, як дзвони, 

І відчуття образи, 

В душі глибоко стогне.


Не легко в білім світі, 

І не мені одному, 

Зійдуть весною квіти, 

Але не зникне втома.


Не посміхнуся криво, 

Не збережу образи, 

Зроблю маленьке диво, 

Аркуш, - і нові фрази...


Не чутно туга зникла, 

Невже ж безповоротно?!

Та дощ цілує вікна, 

Не радісно, - скорботно.



3.03.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.03.2015 11:48  Фантом => © 

Читаю рядки вірша і наче про мене написано.Але головне вірити і все буде добре.

 04.03.2015 09:15  Деркач Олександр => © 

Гарно...ну мине ж?)

 04.03.2015 08:32  Тетяна Белімова => © 

Красиво, трішки журливо, але з нотками оптимізму))

 03.03.2015 22:45  Віктор Остроух => © 

Дуже-предуже гарний вірш!

 03.03.2015 21:43  Дебелий Леонід Семен... => © 

Думав, хоч під кінець виправиться ситуація... Але ж життя - це зебра.