Сага про Гіслі
частина IXРозмова Ауд і Асгерд у світлиці
А Торгрім і Торкель споряджають корабель в іншому місці і повертаються в гирло Ріки Яструбиної Долини у Фіорді Дюрі в один день з Гіслі, що приплив на торгівельному кораблі. Незабаром вони зустрілися, і їхня зустріч була радісною, а потім вони роз’їжджаються по домам. Торгріму і Торкелю теж випало немале багатство.
Торкель дуже гордився і нічого не робив по хазяйству, а Гіслі працював день і ніч. Одного разу видався гарний день, і Гіслі послав усіх на сінокіс, всіх, окрім Торкеля. Торкель єдиний із чоловіків залишився на хуторі і улігся після сніданку в домі. Дім цей був довжиною в сто сажень, а шириною в десять. До його південного боку була прибудована світличка Ауд і Асгерд. Вони там сиділи і шили. Коли прокинувся, Торкель почув у світличці голоси, йде туди і лягає біля стіни.
Ось заговорила Асгерд:
- Ауд, не відмов мені, викрої сорочку для мого чоловіка Торкеля.
- Я це вмію не краще за тебе, - сказала Ауд, - і ти навряд чи почала б просити мене про це, якби треба було кроїти сорочку для мого брата Вестейна. (15)
- Це інша справа, говорить Асгерд, - І, мабуть, ще довго так буде.
- Давно я знала, - говорить Ауд, - як обстоять діла. Але досить говорити про це.
- Я не бачу тут нічого поганого, - говорить Асгерд, - хоча б мені і подобався Вестейн. Говорили мені, що ви частенько зустрічалися з Торгрімом до того, як тебе видали за Гіслі.
- Тут не було нічого поганого, - говорить Ауд. – Адже я не зналась з чоловіками, поза спиною у Гіслі, так що немає тут поганого. Але краще припинимо ці розмови.
А Торкель чув кожне їхнє слово і, коли вони змовкли, сказав:
- Чую страшні слова! Чую фатальні слова! Чую слова, що приведуть до загибелі одного або багатьох! (16)
І заходить у дім. Тоді заговорила Ауд.
- Часто жіноче базікання не доводить до добра. Як би і на цей раз не вийшло звідціля біди. Давай-но подумаємо як нам бути.
- Я вже дещо придумала, - говорить Асгерд, - це допоможе ділу.
- Що ж це? – спитала Ауд.
- Треба обійняти, як слід Торкеля, коли ми ляжемо в ліжко, і сказати йому, що все це неправда. Він і пробачить мене.
- Не можна покладатися на одне це, - говорить Ауд.
- Що ж зробиш ти? – говорить Асгерд.
- Розповім про все своєму чоловікові Гіслі, щоб він знайшов вихід.
Увечері приходить з роботи Гіслі. Раніше було так, що Торкель дякував брату за працю. Але цього разу він ходить похмурий і не говорить ні слова. І Гіслі питає: чи не захворів він бува.
- Немає в мене хвороби, говорить Торкель, - Але є дещо гірше за хворобу.
- Чи не зробив я бува чого-небудь такого, говорить Гіслі, - що ти розсердився на мене?
- Ні, - говорить Торкель, - Але ти сам все узнаєш, хоча і не відразу.
І вони розходяться кожний до себе, і цього разу не було сказано більше нічого.
Увечері Торкель їсть мало і першим йде спати. І коли він улігся, приходить Асгерд, піднімає ковдру і хоче лягти. Тоді Торкель сказав:
- Я не хочу, щоб ти тут лягала ні цієї ночі, ні потім.
Асгерд сказала:
- Через що це ти раптом так змінився? Може що-небудь сталося?
Торкель сказав:
- Ми обоє знаємо причину, хоча від мене це довго приховували. І мало тобі буде честі, якщо я вискажусь ясніше.
Вона відповідає:
- Можеш думати про це, як тобі забажається. І я не збираюсь довго з тобою сперечатися через те де мені спати. Але вибирай: або ти мене пустиш і будеш себе поводити, як ніби нічого і не сталося, або я зразу ж назву свідків і об’явлю про розлучення з тобою, і нехай мій батько забирає назад все моє придане. І в такому випадку я вже ніколи більше не потісню тебе у ліжку.
Торкель помовчав і трохи згодом сказав:
- Я так розсудив: роби так як тобі подобається, я ж не буду відмовляти тобі цієї ночі в ліжку.
Вона негайно показала, чого їй більш за все хотілося, і зразу лягла. Вони недовго пролежали поряд, як все між ними уладналось, наче нічого і не було.
Ось і Ауд лягає поряд з Гіслі, і розповідає йому про свою розмову з Асгерд, і прохає його не сердитись, але прийняти яке-небудь розумне рішення, якщо він зможе знайти його.
- Я не бачу такого рішення, - сказав він, - від якого був би толк. Все ж не буду на тебе сердитись, бо вустами людей говорить доля і чому бути, того не оминути.
Примітки:
15)… і ти навряд чи почала б просити мене про це, якби треба було кроїти сорочку для мого брата Вестейна…- цим Ауд натякає на любовний зв`язок між Асгерд і Вестейном (те, що жінка шиє сорочку чоловікові, вважалося показником такого зв’язку)
16)… Чую страшні слова! Чую фатальні слова! Чую слова, що приведуть до загибелі одного або багатьох! ..- можливо, це цитата із якогось віршованого твору.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Ісландія, X ст. н. е.