Сага про Гіслі
частина XIПро повернення Вестейна стає відомо
Жив чоловік на ймення Торгрім і з прізвиськом Ніс. Він жив у Дворі Носу на східному березі Ріки Яструбиної Долини. Він був сильний у ворожбі і чаклунстві і був чаклуном яких мало. Його-то і запрошують Торгрім з Торкелем до себе, тому що у них теж йшов банкет. Торгрім був вправним ковалем, і розповідається, що обидва Торгрім і Торкель йдуть до кузні і там закриваються. Ось дістають вони уламки Сірого Клинка, що при розподілі випав Торкелю, і Торгрім робить із нього списа. До вечора спис був готовий. На ньому були висічені таємні знаки, і древко входило в наконечник на цілу п’ядь.
Розповідають, що Енунд із Середньої Долини прийшов на банкет до Гіслі і, відкликавши його вбік, сказав, що повернувся Вестейн «і можна його очікувати тут».
Гіслі зразу ж кличе своїх робітників, Хальварда і Хаварда, і велить їм їхати на північ до Фіорда Енунда і прямо до Вестейна.
- Передайте йому від мене уклін і добавте: нехай сидить вдома поки я до нього не приїду, і нехай не з’являється на банкеті в Яструбиній Долині.
Він дає їм вузлик, а в ньому обумовлений знак, половинка монети, на випадок, якщо він їм не повірить.
Тоді йдуть вони і беруть в Яструбиній Долині човна, і гребуть до Устя Струмка, і, вийшовши там, на березі, йдуть до чоловіка, що жив у Дворі Берсі. Його теж звали Берсі. Вони передають йому прохання Гіслі позичити їм своїх двох коней – їх звали Рукавиці, - найшвидших коней на всіх Західних Фіордах. Той дає їм коней, і вони скачуть до самих Мошистих Полів, а звідтіля до хутора Під Конем. А Вестейн вже виїхав з дому, і стається так, що він проїжджає Мошисті Поля попід пагорбом, брати ж їдуть поверху. Так вони розминулися.
Ісландія, X ст. н. е.