Сага про Гіслі
частина XVIУбивство Торгріма Годі
Увечері приходять Бьорк і Ейольв і з ними шість десятків людей, всього ж там зібралося сто двадцять гостей, а у Гіслі гостей вдвічі менше. От сіли люди в Пагорбі ввечері пити, а потім лягають на лавки і засинають. Гіслі сказав своїй дружині Ауд:
- Я не дав корму коню Торкеля Багатія. Давай вийдемо разом, і ти запри за мною і, поки я ходжу, не лягай, а коли повернусь, відіпри мені.
Він дістає зі скрині списа Сірий Клинок. На ньому синій плащ поверх сорочки та полотняні штани. Він іде стежкою до струмка, потім йде вбрід до тієї стежки, що вела до сусіднього хутора. Гіслі знав в Морському Житлі всі ходи і виходи, тому що він сам його будував. Там був вхід через хлів, туди Гіслі і пішов. З кожного боку стояло до тридцяти корів. Він зв’язує їм попарно хвости, запирає за собою хлів і прилаштовує запор так, щоб його неможливо було відкрити, якби хтось захотів вийти. Потім він йде у житлову частину будинку. Гейрмунд зробив своє діло: засувів на дверях не було. Ось входить Гіслі і запирає двері, так як вони були заперті звечора. Він робить все дуже повільно. Заперши двері він стоїть і прислухається, чи не прокинувся бува хто, і переконується, що всі сплять. В домі було три вогні. Він бере з підлоги пучок очерету, скручує його в жмут і кидає в один із вогнів.
І вогонь гасне. Потім він стоїть і чекає, чи не прокинеться хтось, але нічого не чутно. Тоді він бере другий пучок очерету і кидає його в наступний вогонь, і той гасне. Тут він помічає, що сплять-то не всі. Йому видно, як до самого дальнього світильника тягнеться рука юнака, знімає світильник і гасить світло.
Тоді він іде в глибину дому до спальної ніші, де спали Торгрім з його сестрою. Дверці ніші були не заперті, і обоє лежали в ліжку. Ось він йде туди, нишпорить у темряві перед собою і торкається рукою грудей Тордіс: вона спала з краю. Тордіс сказала:
- Чому у тебе така холодна рука, Торгрім? – і розбудила його.
Торгрім сказав:
- Хочеш, я повернусь до тебе?
Вона-то думала, що це він положив на неї руку. Гіслі перечікує трохи і зігріває руку у себе під сорочкою, вони ж обидва засинають. Тоді Гіслі тихенько торкається Торгріма, щоб той прокинувся. Торгрім думав, що це Тордіс його розбудила і повернувся до неї. Тут Гіслі одною рукою зриває з них ковдру, а другою наскрізь пронизує Торгріма Сірим Клинком, так що вістря застряло в дереві. Тордіс закричала:
- Люди, всі, хто тут є, прокидайтеся! Торгріма вбили, мого чоловіка!
Гіслі поспішно кидається назад до хліву, вибігає, як і він задумав, з дому і щільно зачиняє за собою двері. Потім він тією ж дорогою повертається до себе додому, і після нього не лишається слідів. Коли він прийшов, Ауд відсунула засов, і він йде прямо до ліжка і тримається так, як нібито нічого і не сталося, наче він нічого і не зробив.
Всі люди в Морському Житлі були п’яними і не знали, що робити. Вбивство застало їх зненацька, і тому вони не зробили нічого розумного.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Ісландія, X ст. н. е.