03.07.2024 00:45
для всіх
16
    
  - | -  
 © Марчелло Арджиллі

Нові закони

з рубрики / циклу «Казки для ДОРОСЛИХ»

В іншому ж місті, беручи до уваги, що суворі закони і накази не зупиняють злодіїв, і, взявши за основу досвід, викладений у попередньому оповіданні, звернулися до ще більш знаменитого психолога. І він прийшов до висновку досить відмінному від висновку свого колеги.


- Люди, - заявив учений, - вчиняють злочини і злі вчинки через те, що відчувають гостру необхідність порушувати закони. А ті, хто цього не роблять, просто пригнічують порухи своєї душі. Думаю, ми повинні зрозуміти не тільки цю потребу, але й задовольнити її.


Фактично його метод зводився до того, щоби дати можливість не тільки злочинцям і правопорушникам, але і всім громадянам, маючим благі наміри випробувати гостре, хвилююче відчуття при порушенні закону, причому це не повинно було загрожувати небажаними наслідками.


Вирішити цю проблему геніальний психолог теж пропонував відповідною зміною законів. І незабаром новий збірник був оприлюднений.

Стаття I. Кожен громадянин, що проходить мимо банку, зобов’язаний зламати касу і здійснити пограбування.

Стаття II. Закон наказує всім громадянам розряджати зброю, випускаючи повну обойму в будь-яку неприємну людину.

Стаття III. Зразковим громадянином вважається кожен, хто ухиляється від сплати державних податків. Своєчасна виплата податків підлягає карному покаранню.

І тому подібне.


Як тільки нові закони набрали сили, життя в місті стало сущим раєм: ніколи ще люди не відчували такого морального задоволення.

- Чхав я на ці закони – взяв і заплатив усі податки до останнього.

- А я знову сьогодні вчинив злочин, не пограбував жодного банку.

- Знайшов чим хвалитися! Ось я – це ого! Сьогодні не вбив цілих сім людей!

Коротше кажучи, всі нарешті задовольнили свою потребу безкарно порушувати закони і до того ж гордилися своєю винахідливістю, стійкістю, спритністю. Словом, все йшло як по маслу.


Але раптом попав до того міста бандит з-за кордону і, не знаючи про нові закони, вийшов на діло. Увірвався він до банку з пістолетом і крикнув:

- Стояти на місці! Пограбування!

Службовці і клієнти подивились на нього з неприхованим презирством.

- Слизняк, - сказав хтось. – Закон порушувати недостає пороху?

- Сором! – присоромив його касир. – Я б давив таких боягузів. На, тримай, виконуй свій обов’язок. – І гидливо подав гроші.


Здивований бандит поспішно втік, а коли незабаром почув по радіо: «Наказ з приводу сьогоднішнього пограбування банку. Всім поліціантам суворо дотримуватися закону, ніякими силами не арештовувати злочинця!», у нього і зовсім пішла голова кругом. Але, нарешті, познайомившись з карним кодексом і знайшовши, що громадяни зобов’язані грабувати банки, зобов’язані не арештовувати винних, зобов’язані приймати крадені купюри на законній основі, ні в якому разі не сповіщаючи поліцію, бандит підбадьорився.

«В яку прекрасну країну я попав!» - сказав він собі і спокійно пішов витрачати награбовані гроші.


Через декілька хвилин на нього оділи кайданки і привели до суду. Природно, він зразу ж послався на закон.

- Пане суддя, - запротестував він, - це несправедливо, ви порушуєте міське законодавство!


Звідкіля ж було знати бідолазі, що найбільшим задоволенням містян саме й було порушувати закон? Що в цьому місті всі його порушують: і ті, хто не повинні були заявляти в поліцію на пред’явника крадених купюр, і поліцейські, яким було заборонено арештовувати злочинця, і суддя, який не повинен був його засуджувати.

 

Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.



Італія, Рим., XX ст. н. е.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!