Ярослава
Я приходитиму до тебе уві сні
Читатиму тобі вірші
Ліну Костенко і Івана Франка.
Варитиму чорну львівську каву
Яку нам обом не можна
І сміятимусь, сміятимусь…
Буду дивитися з тобою футбол і читатиму свіжі газети.
Слухатиму нарікання на погоду
Приходитиму з мокрими ногами
І сушитиму шкарпетки на обігрівачі.
Приноситиму суху м’яту
І нові книги.
Цілуватиму у самий лише краєчок губ,
Гладитиму широку долоню.
Тебе це так дивує…
Помічна, 7 лютого 2013
11.06.2013 04:27 Каранда Галина => © |
24.05.2013 17:07 Деркач Олександр => © |
 Сподобалось |
22.05.2013 10:42 Наталія Сидорак => © |
 Гарно, насичено почуттями... |
21.05.2013 22:40 Сашко Новік => © |
 сподобалось, а футбол то треба щоб щиро, бо дивитись тільки заради нього не годиться і відразу відчується) |
21.05.2013 13:19 Каранда Галина |
 гарно |
21.05.2013 11:29 Тетяна Белімова => © |
 Сумний вірш, бо реальність існування підмінено сном... |
21.05.2013 11:28 Музичка Ольга-Леля |
 супер. Неперевершено. Є щось в тому, таке, що важко прокоментувати словами, та, однозначно, це дуже добре)) |