Башковиті курки
частина IIIз рубрики / циклу «Казки для ДОРОСЛИХ»
91.
Зібралися одного разу кури і почали обговорювати, чи є у них душа. Після довгих сперечань питання поставили на голосування і більшістю голосів постановили, що у всіх курей, незалежно від окрасу і оперення, душа є. Взнавши про це, гуси вирішили теж обговорити цю проблему. Перед курми вони у них була навіть одна перевага – у всіх біле пір’я.
92.
Коли півень помер від запалення легенів, якась курка почала рвати на собі пір’я і вбивалася так, начебто півень любив її, і тільки її. Решта курей назвали її «незаконною вдовою» і пригрозили обскубти її всю, від гребінця до лап, якщо вона не припинить своїх криків.
93. Якщо у курей є душа, вирішило загальне зібрання курника, значить, хто цього заслуговує, повинен бути в раю. Одна завжди незадоволена курка спитала, а чи немає, випадково, місця, краще чим рай.
94.
Одна нескромна курка стверджувала, що у неї найкрасивіші ноги у курнику, і демонструвала їх при кожній нагоді. Але одного разу вона випадково побачила своє відображення у дзеркалі і дуже засмутилися, здавшись собі потворною і незграбною. З того дня вона почала ховатися подалі від чужих очей. Подружка, помітивши ці переживання, підбадьорливо шепнула їй на вухо:
- А що ж тоді робити жінкам?
95.
Кури одноголосно постановили оголосити загальний страйк на знак протесту проти суміші, яка воняла дьогтем. Вони вирішили припинити нести яйця, але, як не старалися, все одно несли. Так загальний курячий страйк закінчився поразкою, і прийшлося їм їсти суміш, що провонялася дьогтем.
96.
Одна дуже стара курка розказувала в курнику казки про фей, відьом, магів, принців, гномів і драконів.
З цих казок кури узнали, що у драконів теж є гребінці. Якщо це так, то чому ж про драконів складають казки, а про курей – ні?
97.
Одна куриця – хуліганка заради забави ганялася за кроликами і лякала їх до смерті.
- Дивіться, як тікають! – сміялась вона.
А кіт взяв та й погнався за цією хуліганкою. Курка до смерті налякалася і кинулася тікати.
- Дивіться, як тікає! – сміявся їй кіт услід.
98.
Одна курочка, що завшивіла пішла до свинарника вичісувати вошей. Свині взялися очистити весь курник від цих паразитів. Відкрили двері курника і потихеньку – помаленьку, під тим приводом, що знищують вошей, почали поїдати вошивих курей.
99.
Одна курка – антиконформістка постійно ходила брудна, нечесана, вошива. Але незабаром увійшло в моду ходити брудним і нечесаним; тоді антиконформістка вирішила гарненько почистити пір’я і позбавитися вошей. Коли ж всі кури за новою модою привели себе в божий вигляд, вона знову настовбурчила пір’я і розвела паразитів. Тепер вона похвалялась що у неї є блохи.
100.
Одна курка – брехуха якось встала зранку, жаліючись на зубний біль. Коли їй зауважили, що в курей не буває зубів, брехуха засоромилась і сховалися в курнику.
101.
Одна божевільна курка вважала, що вона – пшеничне зерно, і, побачивши свою ж подругу, тікала зі страху, як би її не з’їли. Її підлікували, і вона оголосила:
- Я не зерно, а курка.
Але, зустрівши в лузі іншу курку, знову кинулася навтіки.
- Чого ж ти тепер тікаєш? – спитали у неї.
- Я-то знаю, що я не зерно, але чи знає та курка?...
102.
Одна курка захоплювалася астрономією і вдень спала, а вночі все шукала на небі сузір’я Курки. Коли ж вона, нарешті, знайшла його, то продовжувала спостерігати за ним всі ночі безперервно з надією, що воно знесе яйце.
103.
Дві курки відправились до зоопарку і там довго розглядали небачених звірів і птахів в клітках. Потім задумливо подивились одна на одну, не розуміючи, чому ж немає клітки з курми.
- Виходить, що куриця не птиця, - з сумом підсумували вони.
104.
Одна ліонська курка добралася до самого Парижу і, змішавшись з натовпом, проникла до Лувру. Дотримуючись вказівників, вона прямо направилась в зал, де виставлена «Джоконда» Леонардо да Вінчі. Довго вона стояла біля картини, зачарована загадковою посмішкою цієї жінки. З того дня ліонська курка почала цілими днями стирчати перед дзеркалом, безуспішно намагаючись повторити посмішку Джоконди.
105.
Одна паризька курка піднялася на Ейфелеву башту. З трудом долаючи сходинку за сходинкою, вона добралась до самої верхньої площадки. Глянула вниз і роззявила дзьоба від здивування, побачивши будинки, пам’ятники, сади.
«Що за місто?» - спитала себе паризька курка. А потім понеслась по сходинках униз, щоб узнати в сторожа назву міста, яке вона побачила з висоти Ейфелевої башти.
106.
Одна курка з Міннесоти чула, нібито хмарочоси викликають запаморочення. Якось одного разу вона відвідала Нью – Йорк, але ходила вулицями, дивлячись в землю, тому що боялась запаморочення. Додому вона повернулась, так і не побачивши хмарочосів. «Тим гірше для них», - сказала вона собі на зворотньому шляху.
107.
Одна зухвала курка дражнила качок: «Кря – кря – кря». Одного разу качки схопили її за хвоста і кинули у воду. Курка страшно злякалася і закричала:
- Поможіть, тону!
Але качки відповідали:
- Якщо ти крякаєш, то повинна вміти і плавати.
В решті-решт вони все-таки її витягли, і з того часу зухвала курка вже не насмілюватися дражнити качок.
108.
Одна курка з Вібо – Валентії вирішила вивчати філософські праці Вітгенштейна, але від них у неї кожного разу починала боліти голова. Тоді вона спробувала читати Вільдебранда, але результат був такий самий. Перейшла на Вайса, Вольфа, Вундта – гірше нікуди. Одного разу випадково відкрила книгу Вудхауса і без усякої головної болі прочитала багато сторінок. Курка зраділа і вирішила, що віднині її любимим філософом буде Вудхаус.
109.
Одна порочна курка прочитала міф про Кроноса, який пожирав своїх новонароджених дітей. І поки подруги бігали лугами в пошуках зерен і черв’яків, порочна курка варила всмятку тільки-що знесене нею яйце і з’їдала його прямо зі шкаралупою, на велике обурення всього курника.
110.
Проамериканськи налаштована курка пила завжди кока-колу, а потім билася головою об стінку, прикидаючись, начебто вона сп’яніла. Кури невдовзі з’ясували, що вона просто рекламує цей напій, намагаючись запевнити всіх, що він кращий за вино, і їй за це платять. Одного разу вони оточили курку і крикнули їй прямо в вічі:
- Продажна тварина!
Проамериканськи налаштована курка сховалася від сорому в чагарнику.
111.
Одна богомольна курка мріяла стати святою, але не знала, з чого почати. Нарешті вона сплела невеликий вінок із золотистих гілочок верби і поклала собі на голову, наче німб. І так увірувала в свою святість, що потім навіть сотворяла чудеса.
112.
Калабрійська курка вирішила приєднатися до мафії. Пішла вона за рекомендацією до міністра, який, за чутками, був великим мафіозо, але той сказав, що мафії не існує. Тоді вона пішла до судді – теж великому мафіозо, - однак і він заявив, що ніякої мафії немає. Нарешті вона звернулася до мера – мафіозо – і знову повернулася ні з чим. На запитання подруг вона відповіла, що мафії не існує. Тоді всі кури вирішили, що їй вдалося вступити в банду мафії, і почали її боятися.
113.
Одна севільська курка задумала стати великою гітаристкою, але мала сумнів, чим їй грати – дзьобом чи лапами. Сумнів став роковим для її кар’єри: севільська курка так і не стала великою гітаристкою.
114.
Одна курка захоплювалася хромованими автомобілями і одного разу попросила механіка з автостанції відхромувати і її. Механік побризкав їй на крила і хвіст аерозолем, змастив лаком, і хромована курка була просто щаслива. От тільки з ремонтом виникали проблеми: не так-то просто дістати лак точно такого ж кольору, як раніше.
115.
Курка на ймення Наталія вирішила написати роман, але ніяк не могла придумати сюжет, персонажів, назву і стиль. Тоді ця честолюбна квочка написала спомини дитинства, що мали великий успіх серед гусок.
116.
Одного разу до курника донісся рев осла. Схожих звуків кури раніше не чули. Одна припустила, що то лев. Друга вийшла на поріг подивитись, але, оскільки вона жодного разу не бачила осла, то оголосила подругам, що це і справді лев. Осел, узнавши, що його прийняли за лева, прямо застрибав на радощах.
117.
Курка з хворою печінкою вирішила попробувати гомеопатію. Але коли вона взнала, що гомеопатичні засоби жодних ліків не містять, то вирішила удосконалити терапію – не ковтати таблетки, а тільки робити ковтальні рухи. Хвороба печінки не зникала, і бідній курці прийшлося поїхати на води до Кьянчано.
118.
Одна безграмотна курка ставала посеред курника з уривком газети, прикидаючись, наче читає.
- Ну, що нового у світі? – питали її подруги.
Щоб не потрапити в халепу, безграмотна курка незмінно відповідала: та зовсім нічого.
Якось раз одна дратівлива курка дала їй такого стусана, що та відлетіла на луг. А дратівлива курка сказала:
- Ну ось, тепер є новини, подивимось, чи напишуть про це в газеті.
119.
Одну середньовічну курку завантажили на венеційський корабель, що відправлявся в перший хрестовий похід. Курка вирішила, що разом з хрестоносцями буде битися під стінами Єрусалиму за Гроб Господній. Словом, вона вже вважала себе прийнятою в християнське військо. Коли ж вона зрозуміла, що її взяли лише для того, щоб їсти її яйця, то смертельно образилась і, прибувши до Єрусалиму, перекинулась на бік невірних.
120.
Одна ляклива курка йшла вздовж стіни під променями серпневого сонця, занурена у свої думки. Раптом вона скосила очі, і їй здалося, ніби вона відкидає тінь не курки, а лисиці. Ляклива курка кинулась тікати і з того часу в сонячні дні трималася від стін подалі.
121.
Одна страшно марнославна курка брала участь у конкурсі краси, але призу не отримала. Вона повернулася до курника зніяковіла і подругам пояснила, що її провалили по політичним мотивам.
- А до якої партії ти належиш? – спитали її.
На це курка відповісти так і не змогла.
122.
Одна боягузлива курка прийняла повішену сушитися сорочку за привид. Прибігла вона до курника і розповідає, що у привидів руки є, а от ніг немає. Наступного дня вона побачила на вірьовці штани і сповістила подругам, що привиди можуть роздвоюватися: руки летять в один бік, а ноги – в інший.
123.
У курей спитали, яке їхнє найзаповітніше бажання. Одна відповіла, що хотіла б знайти черв’яка довжиною в кілометр, друга що хотіла б виступити зі своїм кудахтання по телебаченню, третя мріяла знайти лисицю, що попала у капкан, і клюнути її в носа. А остання з опитаних відповіла, що хотіла б померти від старості.
124.
Одна курка чула, що можна розбагатіти, граючи в орлянку. І от вона відшукала на скелі орла і запропонувала зіграти в орлянку. В результаті вона попала орлу в пащу, а той і насправді виграв, поласувавши свіженькою курятиною.
125.
Одна нещасна курка вирішила покінчити з життям. Кинулась вниз з даху, але лишилась ціла і неушкоджена. Кинулась у воду, але не втонула. Хтось з подруг порадив їй засунути голову в лисячу нору, але нещасна курка відповіла, що готова навіть відмовитись від самогубства, тільки б не надавати задоволення ненависному для неї звіру.
126.
Одна курка вирішила стати наркоманкою і наковталася в полі конопляного зерня. Потім вляглася на траві на сонечку і почала ждати, коли з’являться галюцинації. Час чекала, два, три. Але замість галюцинацій на неї опустилась нічна темрява і холод.
127.
Одна курка з великими амбіціями бажала залишити після себе незабутній слід в історії. Замісила цемент на воді і опустила в нього лапу. Цемент незабаром застиг, і курка сама себе замурувала, і насправді лишила після себе незабутній слід.
128.
Почула одного разу курка, як один чоловік сказав іншому:
- Заткни свого дзьоба!
Здивована курка прибігла до курника і розповіла про це своїм подругам. Всі кури взялися розглядати того чоловіка, намагаючись зрозуміти, де ж у нього дзьоб, але так нічого і не побачили. В решті-решт вони вирішили, що він соромиться показувати дзьоба, і дуже образились.
129.
Якось одного разу курка проковтнула шматок дроту, прийнявши його за черв’ячка. Цілий тиждень вона страждала від болю у шлунку, і коли їй вдалося, нарешті, полегшитися, короткозора курка поклялась, що більше в житті не буде їсти черв’яків. При виді черв’яка її долала нудота, і вона гидливо відверталася вбік, залишаючи здобич другим курям, у яких шлунки були міцнішими.
130.
Одна середньовічна курка вирішила продати душу дияволу. Почала шукати його повсюди і нарешті, знайшла в огороді, де той крав селеру. Курка запропонувала йому душу в обмін на жменю вівса, але диявол тільки посміявся над нею. Так середньовічна курка узнала, що душі у неї, на жаль, немає.
131.
Задумлива курка весь час скаржилась на пустоту в голові, якраз там, де зазвичай знаходиться мозок
- Боюсь, у мене взагалі немає мозку, - журилася нещасна. – Якби він був, я б це відчувала.
Але інші кури її утішили, сказавши, що теж не відчувають у себе мозку.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Італія, Рим., XX ст. н. е.