Башковиті курки
частина I з рубрики / циклу «Казки для ДОРОСЛИХ»
1.
Узнавши, що Земля кругла, як куля, і дуже швидко обертається у просторі, курки сполохались, і в них почалося сильне запаморочення. Йшли вони луками хитаючись як п’яні, і для вірності трималися одна за одну. Нарешті найкмітливіша з них запропонувала пошукати місце більш спокійне і по можливості квадратне.
2.
Одна башковита курка забилася в куток курника і лапою чухала собі голову. До того дочухалась, що облисіла. Якось одного разу підійшла до неї подружка і спитала, що її так турбує.
- Лисина, - відповіла башковита курка.
3.
Одна курка з Умбрії була впевнена, що у неї етруський профіль. Вона весь час повертала голову так, щоби всі могли милуватися цим профілем Закінчилось тим, що голова у неї скособочилась, через що курка одного разу впала до ями і зламала ногу. Після падіння голова у курки вирівнялась, але сама вона назавжди лишилась кульгавою.
4.
Одна бродяча курка випадково попала в скопище людей і коней, і її ледве не роздавили, але врешті-решт їй вдалося вибратись і сховатися в кущах. Коли вона розповіла про цю пригоду, їй пояснили, що вона попала на поле битви при Ватерлоо, де Наполеон отримав остаточну поразку. І бродяча курка дуже запишалася від того, що стала свідком великої історичної події.
5.
Недільним ранком курки вийшли з курятнику і відправились на пошуки зерняток і черв’ячків. Одна з них підійшла до крільчатника і спитала кролика:
- У вас сьогодні теж неділя?
Кролик відповів ствердно, і курка побігла сповістити цю новину подругам.
Півень задумався і вимовив:
- Дивно.
6.
Одна дуже набожна курка кожну неділю ходила до меси і кудахкала в лад церковному хору. Священику це набридло, і він пожалівся її хазяйці. А набожна курка тільки цього і добивалася: вона мріяла померти як Жанна д ́Арк. Правда в багаття її не кинули, а засмажили на решітці, як святого Лоренцо.
7.
Одна курка зробила спробу втлумачити подругам теорему Піфагора, але ті ніяк не могли її засвоїти. І тоді вона знайшла дуже дотепне пояснення. Ставши посеред курника, вона оголосила:
- Курка намальована на гіпотенузі прямокутного трикутника, дорівнює сумі курок, намальованих на двох катетах.
З того дня теорема Піфагора стала невід’ємною частиною культурної спадщини курника.
8.
Одна ненажерлива курка побачила в калюжі сонце і прийняла його за піцу. Озирнувшись, чи не бачить хто, вона клюнула піцу і кинулась бігти: а то, чого доброго, інші курки помітять і відберуть здобич. На краю лугу зупинилась і усвідомила, що в дзьобі у неї пусто. Тоді вона повернулася назад, відшукала піцу і склювала її всю повністю.
9.
Одна курка, дещо невпевнена в собі, все блукала по курнику, бурмочучи:
- Хто я така? Хто я така?
Подруги занепокоїлись: чи не з’їхала вона часом з глузду. Нарешті друга курка не витримала і відповіла:
- Ти дурепа!
І невпевнена в собі курка зразу ж перестала мудрувати.
10.
Одна курка – астроном зробила відкриття, що всі небесні галактики є не що інше, як клуби пилу, що здіймаються куркою, яка риється в глибинах світобудови.
- А за цими галактиками що? - Спитали її подруги.
- Придивіться гарненько, і ви побачите там, з самого низу, лапи курки, яка здійняла всю цю пилюку.
11.
Одна марнославна курка стверджувала, начебто вона з роду Теодолінди, королеви лангобардів, і тому подруги повинні називати її принцесою.
Якось одного разу на гумні їй перегородила дорогу суперниця, заявивши, що вона походить від вікінгів і серед її пращурів була королева Тові Венді, дочка принца Містивоя і дружина короля Вендладського, сина Горма Побідоносного. Почувши таке, марнославна курка сховалася в кущах і три доби не з’являлася в курнику.
12.
Одна зголодніла курка побачила клопа і зібралася була його склювати, та так і залишилась з роззявленим дзьобом – дуже вже гидко від клопа смерділо.
- Гидка смердючка! – спересердя сказала курка і, заплющившись від омерзіння, клюнула його і проковтнула цілим.
13.
Одна хвалькувата курка зустріла на огороді жабу. Жаба зразу ж почала роздуватися, роздуватися, щоби зрівнятися з куркою.
- Дивись, - попередила її курка, - якби з тобою не сталося того ж, що з озерною жабою, яка хотіла дорости до вола.
- Нічого, відповіла жаба, - адже ти не віл, а я не озерна жаба. – І продовжувала роздуватися, поки не стала більшою за курку.
14.
Одного разу на світанку до дверей курника підійшла качка і на повний голос заявила, що знамените колумбове яйце було зовсім не курячим, а качиним. І зразу ж кинулась тікати, а всі кури кинулись їй навздогін. Добре ще що качки вміють плавати, а на шляху попався ставок, а то б їй прийшлося погано.
15.
Одна косоока курка бачила світ, наче в кривому дзеркалі і була впевнена, що він і насправді кривий. Все їй здавалося кривим – і інші курки, і сам півень. Ходила вона весь час бочком і часто натикалася на стіни. Одного разу вітряним днем вона йшла з подругами мимо Пізанської башти.
- Дивіться як вітер нахиляє башту! – вигукнули курки.
Косоока курка теж подивилась, і їй башта здалася абсолютно прямою. Вона не стала сперечатися з іншими, але про себе подумала: видно, вони всі косоокі
16.
Одна легковажна курка відійшла далеко від курника і зустріла фазана. Вона безумно в нього закохалась, але це була нещасна любов, тому що фазан через короткозорість прийняв її за кролицю. Втім, навіть якби фазан і зрозумів, що перед ним курка, він би навряд чи відповів на її любов.
17.
Одна курка – палійка бродила повсюди з сірником у дзьобі.
- Все можу спалити дотла! – погрожувала вона. – А от не палю, тому що я культурна курка.
Врешті-решт подруги приперли її до стінки, і вона зізналась, що нічого б не змогла спалити, тому що не вміє запалювати сірники.
18.
Одна екстравагантна курка ставала посеред гумна, ховала одну лапу під крило і застигала так надовго з надією, що подруги приймуть її за чаплю. А качки її і зовсім жаліли, вважаючи калікою. Індик же довго кружляв навколо, а потім вигукнув:
- Дивіться на цю дурну чаплю, що прикидається куркою!
19.
У однієї чутливої курки кожного разу, коли мимо проходив півень, мурашки починали бігати по шкірі – ну точно як у гусей. Решта курок, узнавши про це, налаяли її і пригрозили, що вигонять геть з курника. Гуси ж запропонували їй приєднатися до зграї. Курка вважала за краще залишитися в курнику, але, коли по шкірі у неї бігали мурашки, старалася не подавати виду, надіючись, що подруги нічого не помітять.
20.
У однієї курки була манія: їй здавалось, що вона – автомобіль. Подруги не захотіли її розчаровувати, але попередили, щоб не надумала заводити вночі мотора, коли вони сплять.
21.
На загальних зборах курника було вирішено зробити святковим днем не неділю, а п’ятницю, оскільки в п’ятницю люди не їдять м’ясо. Але курка-скептик не забула зауважити:
- Так, але ж курячі яйця вони-то їдять!
22.
Одна курка взяла за моду навішувати на себе пір’я індиче, з фазанів і навіть з павичів, яке підбирала де тільки могла. Вона здавалася собі дуже елегантною і весь час стверджувала, що одягається в стилі ліберті. Інші курки не знали, як зрозуміти її дивацтва, і вирішили не виносити вироку, поки не складуть кінцеве судження про свою подругу.
23.
Одна курка-спортсменка дуже хотіла навчитися їздити на триколісному велосипеді, але відмовилась від цього наміру, коли, порахувавши свої лапи, впевнилась, що їх усього дві. Вона думала, що управляти триколісним велосипедом можна, лише, якщо у тебе три лапи.
24.
Одна безумна курка вважала себе Жанною д ́ Арк, а подруги їй говорили:
- Ну ладно, будь ласка, Жанна д ́ Арк так Жанна д ́ Арк.
Але невдовзі курці набридло бути Жанною д ́ Арк, і вона вирішила стати Наполеоном.
- Але це неможливо, - заперечували подруги, адже Наполеон – чоловік.
Але безумна курка відповіла, що раз вона безумна, то може бути ким завгодно.
- Ось захочу і буду бронзовим пам’ятником Наполеону.
На це подругам вже нічим було заперечити, і з тих пір безумна курка цілими днями нерухомо стояла посеред гумна, уявляючи себе бронзовим пам’ятником Наполеону.
25.
Один півень, що страждав манією величі, вбив собі в голову, що він – цар звірів. Царі нині не в моді, сказали йому, тепер скрізь республіки, але півень не заспокоївся і почав розгулювати по лугах з надією зустріти лева, щоб показати йому дулю. Лева він не знайшов, тому дулі півня так ніхто і не побачив.
26.
Одна неграмотна курка мріяла навчитися ставити підпис. Нарешті вона відшукала другу курку, що вміла читати і писати, і та згодилась давати їй уроки. Але неграмотна курка раптом вдарила себе лапою по лобі і вигукнула:
- Адже я навіть не знаю, як мене звати!
27.
Боязка курка одного разу закудахтала на лузі, неподалік від покладів туфу. І відлуння відгукнулося їй. Курка знову закудахтала і почула те ж саме кудахтання у відповідь. Курка вирішила, що нарешті знайшла собі подружку; та, мабуть, теж боязка: відповідає, а показатися соромиться. І кожного дня боязка курка почала приходити на луг побалакати зі своєю сором’язливою подружкою.
28.
В стародавні часи одна химерна курка проповідувала Нестерову єресь, вірніше, розповсюджувала чутки, нібито вона єретичка, навіть не розуміючи, що це значить. Але їй дуже хотілося привернути до себе увагу. І врешті-решт вона в цьому досягла успіху. Її схопили, звернули шию, обскубли і розрізали на шматки.
29.
Неосвічена курка почула розмову про латину і вирішила, що латина – це новий корм. Вона сказала про це подругам, але ті не повірили. Одна курка, що вважала себе найрозумнішою, заявила:
- Дурні, латина – це не корм, а домашня тварина. – І з виглядом знавця додала: - Вона схожа на свиню, тільки ще більш замурзана.
30.
Один ненормальний півень надіявся, що рано чи пізно йому вдасться знести яйце. Він забивався у вугол курника і сидів там годинами, але, не дивлячись на всі старання, жодного яйця так і не зніс. От же несправедливість, думав він, дурні курки і ті яйця несуть, а мені не вдається хоч трісни.
31.
З тих пір, як людина почала їсти кукіль, вважаючи, що він корисний для здоров’я, курки чекають, не дочекаються, коли вона почне носити їм натомість бісквіти і булки.
32.
- Щоби стати філософом, - говорила одна стара курка, що уявила себе дуже мудрою, - не обов’язково думати про щось, можна думати ні про що.
Ось вона ставала в куточку і думала ні про що. Саме так, а не інакше, за її словами, вона і стала філософом.
33.
Одна курка помилилась і попала лапою в мишоловку. Миша впала в рідку гнояку і ледве не втонула. Свиня з’їла курячу пір’їну і потім кашляла до заходу сонця. Бик зламав ріг, ударившись об стовпа. Кіт, гріючись біля каміну, підпалив вуса. Собака увійшла до курника і з’їла всі яйця. А перед вечором пішов проливний дощ і затопив курник. Ну і день видався!
34.
Одна гидлива курка не могла терпіти черв’яків. Вона була охочою до конопляних зерен, а ще клювала ракушняк, щоб яєчна шкаралупа була міцною. Коли ж знаходила черв’яка, то зав’язувала його у вузол і кидала. А якщо попадався черв’як більш довший, зав’язувала його на два вузла.
35.
Одна курка – швейцарка мріяла нести шоколадні яйця. Вона плитками поїдала шоколад і через декілька місяців, на Великдень умудрилася знести коричнювате яйце – тільки і всього! Курка так засмутилася, що вирішила відмовитись від швейцарського громадянства.
36.
Одна курка, що перейшла до буддійської віри, говорила, що шукає пустоту, відсутність матерії. От якщо мені вдасться досягнути того, що лисиця перестане бути лисицею, а кролик – кроликом, думала вона, то на мене зійде просвітлення. Одного разу, коли вона перебувала в медитації на галявині лісу і, перш ніж на неї зійшло просвітлення, підоспіла лисиця і з’їла її, друга курка, побачивши розкидане по землі пір’я, вигукнула:
- Ну ось, курка перестала бути куркою!
37.
Одна курка, що мріяла попасти до Китаю, почула, що в ту далеку країну треба добиратися через всі частини світу і рухатися весь час на схід. Курка почала шукати схід по лугах і лісах, але так і не знайшла. Шукала вона і в заростях чагарника, і в ямах і на узбіччях доріг, і в обривах, однак навіть тіні від сходу ніде не було видно. Так і прийшлось їй відмовитися від подорожі до Китаю.
38.
Зарозуміла курка вирішила написати трактат.
- Про що? – спитали її подруги.
- Про все, - відповіла вона.
Подружки пирхнули: про все – це, мабуть, занадто. Зарозуміла курка уточнила свою ідею і сказала: що напише трактат майже про все.
39.
Одна курка – спіритуалістка чула, що після двох тисяч глибоких вдихань з’являються видіння і ти впадаєш в екстаз. Вона стала у тінь від бузини і почала робити вдихання. На тисячу дев’ятисотому її і справді відвідало видіння: жінка в квітчастому платті підійшла до неї і схопила за горло. В результаті курка опинилася на сковорідці, будучи впевненою, що нарешті досягла ейфорії.
40.
Рік видався неврожайний; кури голодували. Жменя проса та жменя кукурудзи – ось і вся їжа на весь курник. Вдень курки полювали за черв’яками і ковтали ракушняк. Одна курка, що вважала себе розумнішою за всіх, шукала уривки газет і тайком від подруг скльовувала всі букви «о», приймаючи їх за просяні зерна.
41.
Одна зарозуміла курка набрела одного разу на жабу і почала над нею насміхатися – адже у тієї немає ні дзьоба, ні крил. А жаба відповіла:
- Зате у мене є дещо, чого у курей не було і не буде, - слина.
І плюнула зарозумілій курці прямо у вічі, а потім підстрибуючи відійшла, навіть не оглядаючись.
42.
Одна курка-декадентка якось ввечері замилувалась на захід сонця і потім, повернувшись до курника, виголосила фразу, що стала знаменитою:
- Ах, до чого ж красивий захід сонця!
43.
Курка дзенбуддистка все ходила і все випитувала: як там живеться у яйці? Кури відповідали по-різному, але жодна відповідь не задовольняла дзенбуддистку. Власне, вона й не шукала відповіді, а хотіла розбудити в курях самосвідомість. Коли вони це зрозуміли, то, змовившись між собою, почали незмінно відповідати їй:
- Дай нам пожити спокійно.
Але дзенбуддистка як нічого не бувало продовжувала ставити все те ж саме запитання.
44.
Один метелик-лимонниця дуже докучав курці: варто було тій вийти з курника, він починав кружляти над нею або сідав на гребінець. Курка від люті навіть вночі не могла заснути. Якось вранці вона вийшла на дорогу і сказала, що йде до карабінерів зі скаргою на лимонницю. Але тут подруга їй пояснила, що метелик, мабуть, приймає її за квітку. Курка повернулася до курника і вже більше не злилась, коли над нею кружляв метелик-лимонниця.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Італія, Рим., XX ст. н. е.