Тетяна Чорновіл СОНЯЧНІ ДОЩІ
Через хмар незгоди пінні
Зносять крила голубині
Сонячні дощі.
В золотаві теплі хвилі
Нишкнуть в темному безсиллі
Тіні-кудлачі.
Нерозквітлою весною
Світ нуртує дивиною
Сонячних завій.
Ясними дощами злита
Спить земля… У мріях літа
Пахне деревій.
У лункому безголоссі
З сонця краплями в волоссі
Тихо лину я
В сяйва струмені, де квітне
Щось казкове і тендітне,
Як любов твоя.
18.04.2013 11:42 Деркач Олександр => © |
 Гарно... а земля вже не спить...сусіди вже картоплю посадили))) а я ніяк не доберуся до городу - то хвороба, то робота, а робота теж як хвороба)) |
16.04.2013 19:16 Оля Стасюк |
 "Сонця краплі у волоссі" - просто супер! Вірш має дуже гарний, мрійливо-сонячний настрій і легкий для сприйняття. |
16.04.2013 14:17 Тетянка => © |
 Який легкий, мов сонячний промінчик невагомий і світлий вірш! Дуже сподобався! |
16.04.2013 11:14 Ірина Лівобережна |
 Чудово! Просто чудово! )))))))))))) |
16.04.2013 11:02 Світлана Рачинська |
 Чарівно просто!... А мова))) А звучання))) Плюсую |
16.04.2013 10:32 Тетяна Белімова => © |
Надзвичайно! Формальна довершеність! Зміст... про любов - цим все сказано! |
16.04.2013 10:15 Каранда Галина => © |
 Cвітло!) і в нас - сонячні!) |
.gif "{#}")