Пророцтво Мерліна
з рубрики / циклу «Легенди Бретані»
Мудрий маг Мерлін мав пророчий дар і передбачив багато подій, які відбулися через сто років. Це і нашестя, від яких страждали мешканці Великої Британії і маленької Бретані, і перемоги над ворогом, і царювання королів…
Мерлін передбачив нашестя германських племен – англів і саксів. Британія не встояла перед англами, і вони завоювали більшу її частину, яка тепер називається, за їхнім іменем, Англією. Але треба сказати, що після того, як англи прийняли християнство, вони довгий час жили поряд з бриттами в одній країні. Час від часу між ними спалахували війни, потім їх змінювали перемир’я. Бритти жили в розкоші і віддавались різним задоволенням. Вони влаштовували банкети, віддавались пияцтву і розпусті. І Господь послав у покарання бриттам голод, пошесть, хвороби і інші біди, як і передбачав Мерлін. Тим, хто залишився живим, прийшлося перебратися до сусідніх областей – Уельсу і Корнуолу, де до цього часу живуть їхні нащадки.
Пошесть і хвороби не пощадили і англів, на довгий час земля вимерла, спустіла. Тільки через одинадцять років, коли хвороби відступили, англи повернулись. Їх привела дівчина на ім’я Ебурга, про яку Мерлін говорив: «Білий дракон підбадьориться і приведе із Германії юну діву». Це було в ті часи, коли в Бретані правив король Алан Великий.
Говорив Мерлін: «Германський дракон повинен буде захищати свою печеру, бо помста, передбачена мною, звершиться. Але довгий час він буде ще сильним. Загине кожен десятий з мешканців Нейстрії. І прийде той, хто повинен буде звершити помсту за заподіяні нещастя, одягнутий в дерево і залізну туніку. Він поверне мешканцям їхні споконвічні володіння».
Це пророцтво збулось, коли королем Англії став Вільгельм Бастард в 1066 році. Він мстився, розповідають одні, за свою дочку. Інші ж говорять, що він мстив за сестру. Це було в той час, коли англи і бритти воювали один з одним. І ось, одного разу король Англії став бранцем нормандців, і щоб врятувати становище і укласти мир, вирішив просити руки дочки нормандського герцога. Він одружився з нею і повернувся до своєї країни. Але повернувшись до Англії, він відрізав дівчині носа, губи і вуха, і відіслав її на батьківщину. Нормандський герцог засмутився, побачивши, що зробили з бідною дівчиною, але він не міг помститися за заподіяні їй каліцтва, тому що у нього не було достатньо сил, щоб воювати з Англією. До того ж у нього ще не було спадкоємця.
І ось одного разу, герцог зупинився в місті Руані і заночував у одного городянина. Побачивши в домі цього чоловіка двох прекрасних дівчат, герцог подумав, що це дочки хазяїна, і попросив у того чоловіка одну з дівчат, щоб провести з нею ніч.
Городянин не дав герцогу власну дочку, а запропонував гостю провести ніч з другою дівчиною, бретонкою, яка в той час жила в його домі разом зі своїми батьками. І ось посеред ночі, коли герцог глибоко спав, дівчина голосно скрикнула уві сні і розбудила його. Герцог спитав, що так налякало дівчину, і та відповіла, що побачила уві сні, начебто величезне дерево виросло з її черева і накрило своєю кроною всю Англію. Герцог зрадів, і понадіявся, що Господь пошле йому спадкоємця від цієї дівчини. Тому він розламав своє кільце, залишивши одну половину у себе, а другу віддав дівчині, щоб в майбутньому змогти її впізнати.
Через шість чи сім років він знову приїхав в те саме місто. Він згадав про ту дівчину і знайшов її. Він побачив її сина, красивого хлопчика, точнісінько схожого на самого герцога. Але хазяїн переконував його, що ця дитина – син її дочки, а не служниці. Тоді герцог дістав половинку кільця і приставив до тієї, яка була у бретонки. Так він доказав правду. Його син Вільгельм Бастард, завоював Англію, і в цьому йому допомагали – бретонці. А батько Вільгельма заповідав йому герцогство Нормандію, якщо той відомстить за сестру свого батька. І дійсно, він передав Вільгельму половину свого багатства і десяту частину, Нормандії або Нейстрії. Так збулося ще одне пророцтво Мерліна.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Бретань, V - VI ст. н.е.