Плавання Майль - Дуйна
з рубрики / циклу «Ірландські саги»
XI. ЗУСТРІЧ З УБИВЦЯМИ БАТЬКА.
Покинувши старця, вони зустріли острів, на якому було багато чотириногих тварин – биків, корів і баранів. Але на ньому не було ні будинків, ні замків. Вони поїли м’яса баранів.
Тут вони побачили морського птаха, і деякі з них сказали:
- Цей морський птах схожий на тих, що водяться в Ірландії!
- Так, схожий, - відповідали другі.
- Слідкуйте за ним, - сказав Майль – Дуйн. – Дивіться, в якому напрямку він полетить.
Вони помітили, що він полетів на південний схід. І вони попливли услід за птахом, у тому ж напрямку.
Вони пливли увесь цей день до самого вечора. З настанням темряви вони побачили землю, схожу на землю Ірландії. Вони причалили до неї. Земля виявилась маленьким острівцем тим самим, від якого вітер поніс їх в океан, на початку їхнього плавання.
Вони висадились і пішли до замку, який був на острові. Вони почули розмови людей, що бенкетували у замку. Ось що говорив один із них:
- Добре було б нам не зустрітися з Майль – Дуйном!
- Майль – Дуйн потонув, - відповідав йому другий.
- Дуже можливо, що він розбудить вас від сну, - сказав один із тих, що говорили.
- А якщо він зараз з’явиться, що ми будемо робити? – спитав інший.
- Не важко сказати, - відповів хазяїн дому. – Якщо він з’явиться, ми дамо йому добрий прийом, бо він зазнав довгих і великих поневірянь.
В цю мить Майль – Дуйн постукав молотком у двері.
- Хто там? – спитав сторож.
- Майль – Дуйн! – була йому відповідь.
- Відкрий же йому! – сказав хазяїн. – Ласкаво просимо!
Мандрівники увійшли в дім. Їм надали добрий прийом і запропонували новий одяг. Тоді вони розповіли про всі чудеса, які Господь відкрив їм, згідно зі словами божественного поета: Haec olim meminisse iuvabit. (31)
Майль – Дуйн повернувся у свою землю, а Діуран – віршувальник відніс на олтар Армага (32) шматок сіті у дві з половиною унції срібла, який він відрубав для слави і згадки про чудеса і дивні справи, які бог звершив заради них. І вони повідали про свої пригоди з початку і до кінця, про всі небезпеки і жахи, яких вони зазнавали і на суші, і на морі.
Айд Світлий, (33) мудрий поет Ірландії, склав цю повість так, як вона тут розказана. Він зробив це для того, щоб звеселяти душу людей Ірландії, які будуть жити після нього.
ПРИМІТКИ:
31)..Схожий епізод є у «Плаванні Брендана».
32)… «Колись нам радісно буде згадати і це», - цитата з Вергілію, «Енеїда».
33)…Зараз місто Armagh, у графстві тієї ж назви, в північно-східній частині Ірландії. Там був найстаріший і найбільш знаменитий із ірландських монастирів.
34)…Автор останньої редакції саги називає себе тут по імені. На жаль, ототожнити його з якоюсь історичною особою неможливо.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Ірландія, VIII - IX ст. н. е.