Про бібліотеки

БІБЛІОТЕКА АВГУСТА : ОКТАВІЯ, А ТАКОЖ ПАЛАТИНСЬКА. ЇХНІ ПОКРОВИТЕЛІ І ЗБЕРІГАЧІ.

Отже, це була перша публічна бібліотека при Августі. Незабаром з’явилися дві інших, особисто ним засновані. Першою була «Октавія», (133) яку він назвав так іменем своєї сестри, на її пам’ять. Про це пише Діон Кассій, розповідаючи про події DCCXXI року (кн.XLIX): (134) «Август побудував портик і бібліотеку, названу іменем його сестри Октавії» (135) Здається, що і Плутарх розповідає про те саме діяння, приписуючи його, однак, самій Октавії (в «Життєписі Парцелла»): «Для слави, а також в пам’ять покійного Марцелла, мати його Октавія збудувала бібліотеку, а Цезар Август – театр, названий іменем Марцелла». (136) Мені здається, Плутарх помиляється, тому що замітка Діона написана на цілих десять років раніше смерті Марцелла. (137) Також він додає, що ця споруда зведена на кошти з далматинської здобичі. Дивним чином виходить, що вона, як і інша, попередня бібліотека, зобов’язана своїм існуванням варварському народу. Про них же пише, повідомляючи про Мелісса Грамматика, (138) Світоній: (139) «Незабаром звільнений, він так увійшов у довіру Августа, що заслужено прийняв на себе турботу про влаштування бібліотек в портику Октавії» (140) Зауваж, у тому самому портику. Якому саме? Я думаю, мова йде про верхній портик, який він зміцнив і прикрасив, тоді, як нижній був упорядкований для прогулянок. Про це пише і Овідій:

У храм поспішаю той, прибудований до театру, 

Але і сюди мені вхід заборонений суворо. (141).

Адже він скаржиться, що позбавлений цієї бібліотеки, і вказує, де було її місце розташування. Де? По сусідству з театром Марцелла. Однак же, те, що він називає храмами, в дійсності не храми. Він має на увазі місця, присвячені громадському служінню. Втім, інші повідомляють, що такі були саме в храмах, або біля них, але тут, як я зрозумів, мова йде про інше. «Храми», говорить він, тому що в тому портику був «жертовник Юноні» і багаті присвячення. Що підтверджує і Пліній. (142)

Ще одна бібліотека незабаром була заснована Августом, її за місцем розташування назвали Палатинською. (143) Читаємо у Світонія (гл.ХХІХ) (144): «Він спорудив храм Аполлона (145) в тій частині Палатинського палацу, яка, як стверджували гарусники, (146) була вибрана самим Юпітером, що метнув туди блискавку. До нього були додані портики з бібліотеками латинською і грецькою». Це відбулося у рік від заснування Городу DCCXXVI, (147) як ти можеш взяти з Діона (LIII) (148). Овідій (149) же дотримується наступного порядку заснування бібліотек: спочатку бібліотека Азінія, потім – Октавії, нарешті – Палатинська. Ось як він їх перераховує:

Далі йду і вожатому вслід гордими сходами

Я в білосніжний входжу кучерявого бога храм, 

Де між заморських колон повстали всі Данаїди (150)

Разом з жорстоким батьком, що витяг меча.

Де дано читачу узнати, що творили

У довгих вчених трудах старий і новий поет.

Почала я сестер видивлятись (помимо тих, 

Яких батько радий був на світ не родити) (151).

Даремно шукаю: немає їх. Тим часом, як охоронець сховищ

Покинуть велить мені цей священний край.

До того ж згадує він «покровителя», або «хранителя» цього місця (доглядача сховища), якого Світоній представляє як «К. Юлія Гігіна». (152) Як він пише, той «очолював коло знаменитих граматиків Палатинської бібліотеки, і багатьох навчив не гірше за себе самого» (153) Мало того, і грецька і латинська бібліотеки мали власних хранителів. На древньому мармурі читаємо: «АНТИОХ (154) ТІ(БЕРІЯ) КЛАВДІЯ ЦЕЗАРЯ А(ВГУСТА) ЛАТИНСЬКА БІБІЛІОТЕКА (ХРАМУ) АПОЛЛОНА». На іншому: « Г(АЙ) ЮЛІЙ ФАЛІКС (155) А(ВГУСТА) ПАЛАТИНСЬКА БІБЛІОТЕКА ГРЕЦЬКА». Є і інші схожі написи. (156) І Пліній згадує про цю бібліотеку (кн. ХХХІІІ, гл. XXVII): «Ми можемо бачити в бібліотеці, у храмі Августа, етруську статую Аполлона висотою в п’ятдесят футів» (157) Також ти міг би прочитати у нього ще і про бібліотеку Веспасіана Августа, (158) яка знаходилась у храмі Миру. (159) Її, окремо від Палатинської, Пліній описує в наступному місці (кн.VII, гл. LVIII) (160): «Стародавні грецькі письмена були такими ж, які є зараз латинські; свідченням служить стародавня дельфійська табличка, (161) присвячена Мінерві, яка нині зберігається на Палатині, в бібліотеці, створеній стараннями принцепсів». (162) Ця бібліотека дуже довго зберігалася у Римі. Я думаю, можна вірити словам Іоанна Солсберійського, (163) який пише (кн. ІІ. «Про забави світу») (164) : « Святий муж Григорій (165) не тільки вигнав з двору астрологію, але, як передають письменники того часу, також наказав спалити книги, які ще залишалися від бібліотеки храму Аполлона Палатинського, попередньо перечитавши їх. Серед них переважали ті, що були присвячені небесним знаменням, які здавались людям виявленням вищих сил». Це варто відмітити.

ПРИМІТКИ:

133)…Октавія Молодша (69 – 11 рр. до н.е.). Молодша дочка сенатора Гая Октавія, онукова племінниця Юлія Цезаря, сестра імператора Октавіана Августа. Була одруженою з Гаєм Клавдієм Марцеллом Молодшим, консулом Республіки 50 року, нащадка полководця Марцелла, героя війни з Ганнібалом, чию біографію напише Плутарх. Після смерті чоловіка Октавія була видана за Марка Антонія, який розлучився з нею заради Клеопатри. Від першого шлюбу у неї був син Марк Клавдій Марцелл. Август бажав бачити в ньому свого наступника, але той не очікувано помер. Октавія жертвує гроші на бібліотеку, названу на честь сина, а сам Август, будує на його честь театр Марцелла.

134)…Рік від заснування Риму, тобто 33/32 рр. до н. е.

135)… Dio Cass., XLIX, 43.

136)… Plut. Marcell., 30. Біографія, написана Плутархом, присвячена полководцю і п’ятикратному консулу Республіки Марку Клавдію Марцеллу (270-208 рр. до н.е.), предку сина Октавії.

137)…Марк Клавдій Марцелл помер в 23 р. до н. е.

138)…Гай Меценат Мелісс (І ст. до н. е. – І ст. н.е.) Родом із Сполецію (Італія), раб – підкидьок, потім вільновідпущеник Мецената, граматик і сатиричний поет, родоначальник літературного жанру fibula trabeata.

139)… Svet. De grammat., 21.

140)…Портик Октавії. Збудований імператором Октавіаном Августом, який об’єднав таким чином в один архітектурний комплекс театр Марцелла, бібліотеку, храми Юпітера Статора і Юнони Регіни, курію Октавії. До наших днів збереглися п’ять корінфських колон портика і частина арочних склепінь.

141)… Ovid. Trist., III, I, 69-70.

142)… Plin. Nat. hist., XXXVI, 4, 24.

143)…Палатинський пагорб. Один із семи римських пагорбів. За переказами, біля підніжжя пагорба вовчиця вигодувала близнят Ромула і Рема, предків роду Юліїв-Клавдіїв першої династії римських імператорів. Октавіан Август побудував на Палатині розкішний палац. Імператори наступних династій – Флавії, Антоніни, Севери – продовжили будівництво. В наш час на Палатині залишаються руїни п’яти імператорських палаців.

144)… Svet. Div. Aug., 29.

145)…Храм Аполлона Палатинського. Багаторазово описаний стародавніми авторами храм бога – Мусагета, який знаходився поряд з імператорським палацом на Палатинському пагорбі. Октавіан Август почав його будівництво зразу ж після перемоги над Антонієм і Клеопатрою. Можливим чином для просторової організації святилища міг слугувати Олександрійський Мусей (Музей). Помимо грецької і латинської бібліотек, в портиках храму було виставлена велика кількість творів пластичного мистецтва, окрім того, при храмі була дактиліотека (сховище гем – різьблених каменів), тому храм Аполлона може вважатися першим у Римі прообразом майбутніх музеїв.

146)…Гаруспіки. Жрецька колегія у Римі. Жерці - гаруспіки займалися гаданнями на нутрощах жертовних тварин і тлумаченням різних природних явищ, в тому числі і громів з блискавками.

147)…27 рік до н.е.

148)… Dio Cass., LIII, 1, 3-4.

149)…Нижче Ліпсій цитує великий фрагмент із 111 книги «Скорботних елегій» Овідія (Ovid. Trist. III, I, 59-68.). Третя книга таємно проникає до Риму і шукає там пристанище в публічних бібліотеках. Але туди їй вхід заборонено (свідоцтво про існування в Римі при Октавіані Августі цензури). Обійшовши всі бібліотеки, Книга мріє отримати притулок хоча б у приватних будинках. Труднощі перекладу елегії в тому, що на латинській мові книга – чоловічого роду, і там, де перекладач ставить «сестри» (інші книги Овідія), в оригіналі у Овідія написано – «брати»

.

150)…Данаїди. Дочки героя Даная, нащадка Зевса, який правив у Єгипті зі своїм братом Єгиптом, який просватав за них своїх синів. Не бажаючи віддавати дочок, Данай втік із Єгипту до Аргосу, але, коли єгипетський флот осадив місто, вимушений був згодитись на весілля. Однак в першу ж шлюбну ніч Данаїди вбили своїх заснулих чоловіків. За це в царстві мертвих вони вічно наповнюють водою бездонну діжку. В оригіналі Овідій називає Данаїд епітетом Беліди (за ім’ям їхнього діда Бела). Мармурові статуї Данаїд прикрашали храм Аполлона Палатинського, куди намагається проникнути Книга.

151)…Сестри ( в оригіналі – брати). Інші книги написані Овідієм до його заслання. «Помимо тих, яких батько радий був на світ не родити» - книги «Мистецтва кохання», що послугували причиною немилості Октавіана Августа. Овідій кається в тому, що він з легковажності їх написав.

152)…Гай Юрій Гігін (біля 64 р. до н.е. – 17р. н.е.) Римський письменник, вільновідпущеник Октавіана Августа. Йому приписують твори «Міфи» і «Астрономія», хоча, на думку деяких дослідників, вони написані різними авторами, яких умовно називають Гігін Астроном і Гігін Міфограф. Завідував заснованою Августом Палатинською бібліотекою.

153)… Svet. De grammat., 20.

154)…Антіох. Ім’я хранителя бібліотека.

155)…Гай Юлій Фалікс. Ім’я хранителя бібліотеки. Можливо, тут помилка різьбяра і слід читати – Фелікс.

156)…Ліпсій цитує написи на мармурових плитах, які вивчив і опублікував в 1585 році, в Базелі, німецький антиквар Іоан Росин (Johannes Rosinus (Johann Roscfeld) (біля 1550 -1626 р.н.е.). Його праця «Зібрання римських старожитностей» перевидавалась за життя Ліпсія в 1603 р., потім витримала багато других видань. Інші написи згадують бібліотекарів Гая Юлія Фроніма і Тита Клавдія Алківіада.

157)… Plin. Nat. hist., XXXIV, 16, 43 (в сучасних виданнях Плінія).

158)…Тит Флавій Веспассіан (9-79 рр. н.е.) Римський імператор (правив з 69 року), родоначальник династії Флавіїв. Син збирача податків, воєнний трибун, учасник багатьох воєнних кампаній, серед яких найвідоміша – Перша Юдейська війна, що скінчилась зруйнуванням храму Яхве в Ієрусалимі в 71 р. н. е. Захопив владу у ході громадянської війни, яка сталася після повалення Нерона. В Римі його іменем названий збудований ним новий форум.

159)… Храм Миру (Templum Pads). Збудований за наказом Веспасіана на честь перемоги над іудеями на площі, що отримала назву форуму Миру. При храмі, окрім грецької і латинської бібліотек, були великі зібрання картин і статуй з колишнього палацу Нерона (Золотого дому). Також в ньому були виставлені для огляду трофеї, привезені зі зруйнованого Єрусалиму. До наших днів збереглися два зали, екседра і корінфська колона африканського мармуру.

160)…Plin. Nat. hist., VII, 58, 210.

161)…Пліній описує мідну табличку з присвяченням Афіні (у римлян – Мінерва) якогось Навсікрата. Рядок, де сказано, що табличка зберігається в бібліотеці, в сучасних виданнях Плінія вважається як сумнівний.

162)…Принцепс (princeps). Буквально – головний. Титул, що зберігався довічно за Октавіаном Августом і який перейшов до його наступників. Спочатку означав першу особу у переліку сенаторів, тобто – сенатора, який мав право першим виказувати свою думку на засіданнях Сенату.

163)…Іоанн Солсберійський (1115/1120 – 1180 рр.н.е.) Середньоічний католицький богослов, письменник, уродженець англійського Солсбері, потім єпископ Шартру (Франція). Цитований твір «Полікратик або про забави світу і заповіти філософів» містить міркування про ідеального правителя держави, про виховання, про читання книг, про забобони і знамення.

164)…Io. Saresb. De nug. cur., II, 16, 461a.

165)…Григорій І Великий (540 – 604 рр. н.е.). Папа Римський з 590 р. Шанується святим як католиками так і православними. Виходець з римської аристократії, один із найосвіченіших людей свого часу (Рим разом з великою частиною Італії підкорявся тоді імператорам Східної Римської імперії) Ставши папою, обороняв місто від нашестя германських племен лангобардів і відкупився від них. Боровся з церковною корупцією (в тому числі – з продажем церковних посад), відновив церковну дисципліну. Створив багато богословських праць, вважається автором церковних співів (григоріанський хорал). В православній традиції Григорій Великий іменується Двоєсловом, так як його твори на богословські теми писалися у формі діалогів. Резиденцією папи був Палатинський палац (колишня резиденція імператорів).

Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.

Бельгія, 1602