Тетяна Чорновіл КОСЯТЬ ЗАЙЦІ ТРАВУ
Трава Трин в зачарованому лісі виросла на славу! Ми існуємо, щоб її косити. Тому в найстрашніший час кожної ночі вирушаємо на галявину з дубами чаклунами.
Нас не лякає пугукання сови! На палаючі вовчі очі ми просто плювали!!!
Косимо й косимо! Веселі й вухасті!
Але хто скаже нам, де наш Нікулін? Ми за ним дуже сумуємо
25.10.2011 19:59 Оля Стасюк |
 Ой, хто б казав! Он як потягнулись - на слонів, на мініатюри... |
25.10.2011 19:59 Оля Стасюк => © |
Напишу. в мене старих публікацій ще повно. |
25.10.2011 16:41 Каранда Галина => Оля Стасюк |
 не моя це робота, - конкурси оголошувати))))))) |
25.10.2011 16:38 © ... => Оля Стасюк |
Так ти ж ще про зайців не писала! Конкурсанта на мило!!! Напиши хоч про печеню з зайця! |
25.10.2011 16:38 Оля Стасюк => Каранда Галина |
Тобто, я не зрозуміла... |
25.10.2011 16:37 Каранда Галина => Оля Стасюк |
Адресата поміняй! він ще за попередні не виставився!))) |
25.10.2011 16:35 Оля Стасюк => Каранда Галина |
А в мене мініатюри закінчились. Може, оголосите новий конкурс? |
25.10.2011 16:31 Каранда Галина => © |
а в мене теж 55 про зайця...))))) тільки вночі наберу, часу жаль.. |
25.10.2011 13:00 Оля Стасюк |
Красиво і... сумно. |
25.10.2011 11:46 © ... => Людмила Серегина |
Дякую! Є такі Люди, за якими не перестаєш сумувати. А за цим сумують навіть зайці... :)) |
25.10.2011 11:35 Людмила Серегина => © |
 Прочитала - улыбнулась... Улыбка грустная. Я тоже скучаю за Никулиным... и за детством... и за сказкой |