19.08.2013 00:31
для всіх
220
    
  3 | 3  
 © Русин

В ліс на галявину, лицем в траву упасти...

В ліс на галявину, лицем в траву упасти,

Перегорнути ся й дивитись в небеса.

Гілки на соснах з глицями лапасті –

Гойдає вітер їх.  Диви яка краса!


І скрипотять високі стовбури. Навкруги

Лунає щебетання безупинне.

Торкають квіти хтиво мої руки,

Мов чарівне щось трапиться повинне.


Кружляють із дзижчанням бджоли дикі.

Метелик порхає, неначе щось шукає.

Птахи маленькі тут й птахи великі –

Пташиний гомін в лісі не змовкає.


І раптом заєць – довгі-довгі вуха.

Мене побачив й зупинив свій біг.

Дивлюсь: йому на носа сіла муха,

Він сторопів й чкурнув без задніх ніг…


Підвівся я і сміючись додому

Іду по стежці гайно у село.

Залишив в лісі сум свій я і втому,

Знайшов натомість спокій і тепло.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.08.2013 11:40  Володимир Пірнач => © 

Сподобалося.

 19.08.2013 10:05  Тадм 

справді краса :)

 19.08.2013 01:28  Каранда Галина => © 

позитивно пишете.