27.10.2011 20:47
-
472
    
  2 | 2  
 © Тая

На межі реального і фантастичного

На межі реального і фантастичного, білого та чорного, кохання та ненависті у мене зародилася шалена думка. Я хочу навчитися літати… Певно, це бажання не дивне, всі люди хоча б раз у житті мріяли здійнятися у небо. Але зараз, сьогодні, тепер це стало моєю нагальною потребою – літати. Чого б не спробувати? Це не можливо, я ж не птаха! А якщо повірити? Потрібно дуже хотіти! Я впевнена! Стаю на лезо життя і пробую уявити крила, білі, прозорі, але сильні. Спробувати? Так! Набираю повітря, затримую його і роблю помах руками –крильми. Тіло стає легким, як думка, і ноги перестають відчувати землю, … я відриваюсь від неї. Мені навіть не дивно, я не встигаю це усвідомити. Ще один помах – і підіймаюсь вище дерев. Не хочу дивитися униз, бачу лише світло вгорі, відчуваю його тепло. А, може, таки глянути? Подивилась. Там темно, чорно та холодно…Ненависть, злоба, брехня… Чим вище підіймаюсь - відтінки кольорів змінюються і стають сірими, світлими, прозорими. Мені тут добре, гарно. Дихати легко, повітря струменить крізь мене, я стаю всесвітом чи він у мені?  

А що далі? Це ж все уява… Слід повертатися. Не хочу…Як далі жити? Все буде добре, я упевнена. Я ж таки змогла сьогодні доторкнутися до неба… 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.10.2011 22:25  Єва Психея 

за день стільки всього "поназапам`ятовуєш", то добре, що деякі нічні ведіння стираються)

 28.10.2011 22:22  Сашко Новік 

трапляється. Якби ж то сни на плівку записати можна було

 28.10.2011 22:17  Єва Психея 

ні) мухою я не пробувала))) зате вчора наснилось, що моя черепаха - це мій телефон! ото було)

 28.10.2011 22:15  Сашко Новік 

а я якось у ві сні мухою фігури вищого пілотажа вишивав. І навантаження відчувались реально. Уява- сильна штука

 27.10.2011 20:53  Єва Психея => Каранда Галина 

інколи буває, що падаю)

 27.10.2011 20:49  Каранда Галина => Єва Психея 

якщо знизу вгору летіти, то нормально... якби не навпаки!)))))