НА МЕЖІ
з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»
Коли на межі,
Не зарадять уколи,
Не відкриються двері так легко у світ.
Тоді просто потрібно зарадити болю,
І живи хоч десятки омріяних літ.
Не таблетки. не краплі, не дози морфіну, -
Все обридле й безглузде уже не піде.
Лікар має відчути душею людину,
Хто б не бУла, навіщо жила й навіть де.
Усі рівні в хворобі – і тілом, й думками, -
Хоч рідні, хоч близькі, хоч зовсім чужі.
Лікар – той. хто врятує одними словами,
Лиш поглядом й словом, коли на межі.
Залишимо всі сентименти цій музі.
Лікар має уміти донести одне:
«Все добре.
Усі тут – лиш рідні і друзі.
Живеш – отже, можеш пожити іще.»
Тоді просто встане людина від слова,
І житиме всупереч розвитку літ.
Коли на межі,
Не зарадять уколи,
Душа лиш відкриє ці двері у світ.