Бог – Логос
Біблійний інтертекст
Спочатку було слово, і слово було Богом, і слово було всім. Із нічого за волею вербосу постав всесвіт, і цей всесвіт покоївся на трьох китах, а імена їхні суть Любов, Добро і Прощення. І було там безліч світів, прекрасних, але недосконалих, тому що довершеним є лише Бог-Логос безпочатковий і вічний, який був, є і завжди буде.
І тоді дав їм Господь завіт жити за законом Добра, але не хотіли вони так чинити і повсякчас порушували його Слово, і зробив Він їх смертними, та однак не слухали вони, і зло заполонило весь Універсум. І тоді сказав Він їм через пророків, що скільки б не грішили, скільки б не чинили злого, все одно добро переможе, і навіть коли темрява буде настільки густою, що на зірки боляче буде очі підвести, день неодмінно настане і прийде услід за світанком. І ця надія стала вічною і зігрівала в найлютіший холод найдовшої і найостаннішої зими, і давала підпору тим, хто був далеко від дому серед збуреної морської пучини, і тим, хто заблукав далеко від рідного краю, хто втратив останнє, хто зазнав незворотних втрат і ні у чому вже не бачив підпори. І хто увірував і вистояв до кінця, той і не загинув.
І світи зникатимуть один за одним, і з’являтимуться нові, у муках народженні, щоб у муках і згаснути. І будуть світити сонця з темних і світлих небес, а під ними будуть лунати звуки мов чи інших систем комунікацій, і будуть народжуватись і вмирати люди та істоти, чиїх імен нам не дано знати, а також ті, чиї імена ще довго бринітимуть між живими, як далеке відлуння того, що було – все це промине й зміниться до непізнаваного, до своєї протилежності, але не пройде нічого зі сказаного Логосом, і збудеться кожна буква написаного. Слово залишиться і буде твердим і непорушним, і навіть, коли останній зі світів загине, і не залишиться нічого, Слово залишиться, бо воно суть Дух, те, що вдихається в плоть, те, що дає життя. І знову з нічого стане все за велінням Логоса, бо він не перейде і не минеться, і не буде йому віку, бо він є понад віками – Слово – Логос – Бог.
Як добре, коли хтось, можливо, сьогодні, можливо, саме зараз зі споживача текстів перетворюється на текстотворця і може будувати свій Універсум, свій Всесвіт, оповитий нерушимим Словом! Як чудово, що Бог наділяє когось таким талантом, когось обраного уподібнює собі, Великому Творцеві, і ціннішого за цей дар немає нічого на світі! Можливо, взамін для утримання світової рівноваги щось доведеться віддати, щось дороге й близьке, та що ж ще надає найгострішого і найточнішого розуміння життя, як не біль утрат?
І все ж це життя, таке недовершене, нетривке і непросте, – прекрасне! Прекрасне до щему у грудях! Те, що оточує кожного з нас щодня – буденна краса самотнього каштану за вікном, знайомий силует друга, схиленого над комп’ютером, дитячий сміх суботнього ранку – все те недовге і беззахисне щастя, яке, здається, буде вічно і може зникнути в одну мить назавжди, все це і становить неповторну таїну буття, ім’я якій немає. А може воно є, і воно суть Логос?..
Київ, Січень 2010
Вам також від мене!
