Таке було із багатьма
У іншому житті ми були б разом.
Стовідсотково. Неодмінно.
Кохали, кохались, сварилися б часом.
Було б все по-іншому. Докорінно.
Ми б не ховали справжнє і щире
В посмішку, натяк, ніяковість, жарт…
Ми б десь забули зверхність і гордість
(а в цьому ти мене-таки варт).
Ти б не боявся сказать, що кохаєш,
Я – взаємністю відповісти.
Ми були б МИ. Та у цьому житті
Окремо є я і окремо є ти.
В цьому житті в мене є інший.
В тебе – інша. Це навзаєм.
Одне без одного ми не страждаєм.
Наші душі існують окремо.
В якійсь площині тобі я б довірилась,
забувши про все, поклавшись на долю.
Ти був би зворушливий, ніжний, турботливий…
Ти б ідеально зіграв свою роль.
В якійсь паралелі ми б навіть не думали,
Чия зараз черга, чий був перший крок.
Наше життя було б насолодою.
Ми б не боялися помилок.
Та в цьому житті ми боїмося.
Рахуємо кроки. Не хочем втекти.
Тому Нас немає. МИ не існуєм.
Просто є Я і просто є Ти.
