20.04.2012 10:41

-

276

4 | 4

 © Лідія Яр

ЩАСТЯ

з рубрики / циклу «про кохання»

Дівча щасливе йшло собі по гаю,

А радість, аж лилася із очей.

-О, світе мій, я так його кохаю!

Я так чекаю наших з ним ночей!

Ти чуєш, земле? Я його кохаю!

Ти чуєш, вітре? Я його люблю!

Від щастя,  ніби крила виростають,

Йому не тіло, душу віддаю!

Земля стелила їй барвистий килим,

Бешкетник вітер грався пасмом кіс,

А гай шептав:

-Красуне, будь щаслива!

Знай лише радість і ніколи сліз...