Дякую
Я дякую, друже Єсенін,
За перші юнацькі вірші,
Й повітря гарячого жмені
На поміч тремтячій душі.
За декілька вкрадених збірок
І твердість банальних думок.
За кожен мій зроблений вирок!
За кожен мій зроблений крок!
За світло й трагічність фіналів.
За мить у чужому житті.
За жах від заповнених залів
І смак перемоги в листі.
Й немаючи іншої змоги,
Я вдячність ховаю в папір.
І мушу вже бігти...навздогін,
Щоб теж собі впасти в цей вир.
м.Дніпродзержинськ., Лютий, 2009 р.
