ПАХАН ХАМЕЛЕОНІВ

Сплять кургани темні,

Сонце вже упало.

Хам, бо він не чемний -

Свої ж і дали погоняло,

На великий шлях виходить.

ЩО на тій маленькій стежці,

Богомолиха лиш ходить.

З бідної вдови, що взяти?

Сумочку зірвати,

Та ще можна згвалтувати.

Але ця справа для биків, 

Які колись підуть на м`ясо,

Та й Кум не любить гвалтівників.

Короче - приход не дуже рЯсний.

Із джунглів териконів,

Із глибини, із регіонів,

На шлях великий став -

Пахан хамелеонів.

Богомольний вид прийняв,

Звання проффесора узяв,

Бо хоче, щоб забули Хама,

Потрібний колір підібрав,

І вже зоветься він Леоном.

Да він не був хамелеоном!!! 

Бо він же лев, він цар!!!

Хвала йому і гонорар,

В шістнадцять міліонів!!!

Отакий у парубка

поворот крутий.

Вийшов в степ далекий

І зумів знайти

Потрібні колір і фасон.

І вже дітей навчає хамелеон:

Навіщо тирить мідяки,

Коли в казні є міліон.

А ті комахи-бідняки

Хай дякують,

Коли у них є ще їдлО -

Кидати лОхів не западло.

Тепер пахан він по закону.

Гоп-стоп! Ой...Гіп-гіп ура хамелеону!!!

м.Прилуки, 26.04.2012