ПАХАН ХАМЕЛЕОНІВ
навіяло тваринним світом
Сплять кургани темні,
Сонце вже упало.
Хам, бо він не чемний -
Свої ж і дали погоняло,
На великий шлях виходить.
ЩО на тій маленькій стежці,
Богомолиха лиш ходить.
З бідної вдови, що взяти?
Сумочку зірвати,
Та ще можна згвалтувати.
Але ця справа для биків,
Які колись підуть на м`ясо,
Та й Кум не любить гвалтівників.
Короче - приход не дуже рЯсний.
Із джунглів териконів,
Із глибини, із регіонів,
На шлях великий став -
Пахан хамелеонів.
Богомольний вид прийняв,
Звання проффесора узяв,
Бо хоче, щоб забули Хама,
Потрібний колір підібрав,
І вже зоветься він Леоном.
Да він не був хамелеоном!!!
Бо він же лев, він цар!!!
Хвала йому і гонорар,
В шістнадцять міліонів!!!
Отакий у парубка
поворот крутий.
Вийшов в степ далекий
І зумів знайти
Потрібні колір і фасон.
І вже дітей навчає хамелеон:
Навіщо тирить мідяки,
Коли в казні є міліон.
А ті комахи-бідняки
Хай дякують,
Коли у них є ще їдлО -
Кидати лОхів не западло.
Тепер пахан він по закону.
Гоп-стоп! Ой...Гіп-гіп ура хамелеону!!!
м.Прилуки, 26.04.2012