Півник і жабеня
Пішов півник до криниці,
Бо зрання йому не спиться.
Планував майбутній день
У задумі сів на пень.
Жабеня лупате скаче,
Далі носика не бачить.
Із розбігу в півня хвіст
Несподівано уліз.
Кавардак такий зчинився,
Півень трохи розгубився,
Кукурікав, хвіст здійняв,
Під ним ворога шукав.
Жабеня від того дива,
Від гусарського напливу,
Пір’я видер і тікати ,
Вже його не наздогнати.
м. Кривий Ріг, травень 2012р