Богомолиха

пристрасті синіх очей досягли тваринного світу

Колись - це було десь у травні -

Я закохалась справді сильно.

Лечу я повз волошки ранні,

І раптом бачу - очі сині!

Що? В богомола сині очі?

Не маразматичка - ще рано,

Дальтонік я, лунатик з ночі?

І не пила роси з дурману....

Ну очі, очі... Наче казка,

В них - наче в морі себе бачу,

Аж сяє світла неба ласка,

Ой, я при згадці ледь не плачу.

Ну і такий він - ніжний, сильний,

Ну... Може в себе закохати...

Скажу відверто: очі сині

Смачніші справді набагато.

Візьміть участь в обговоренні

21.05.2012 18:11 © ... => Деркач Олександр

Дякую))))

21.05.2012 18:11 © ... => Тетяна Чорновіл

А може це моє втілення?))))

21.05.2012 18:10 © ... => Чернуха Любов

Ну смачні ж вони не просто так....

Ви сказали чотирма буквами те, що я розкривала чотирма строфами.

Тепер понятно, чого всі ганяються за синіми очима...гарно написано

Ну ти, Олю, даєш! Наглюча твоя богомолиха! :)))

невже з`їла, очі хоч виплюнула?

{#} хана))))