Андрій Гагін Осика
Життям промокла вся осика.
Дощем? Та ні, природи лиш життям.
Шумить від вітру ніжна й дика.
Листки мов сотні срібних плям.
І розмовляє. - Ні, то шелест,
Він лине наче тихий ніжний спів.
Хіба не чуєш її трепет -
Якщо не знаєш пісні слів.
21.05.2012
24.05.2012 02:19 Тетяна Белімова => © |
 Нагрянем усім порталом! Призначайте дату! |
23.05.2012 17:24 © ... => Тетяна Белімова |
Дякую! Запрошую! ))) В мене дослідне поле, в цьому році, близько до лісосмуги - там їх багато ))) |
23.05.2012 17:21 © ... => Деркач Олександр |
Дякую! |
23.05.2012 17:21 © ... => Сашко Новік |
Дякую Олександре! ) |
23.05.2012 17:21 © ... => Каранда Галина |
Дякую Галино! ) |
23.05.2012 17:20 © ... => Лідія Яр |
Дякую! |
23.05.2012 17:19 © ... => Тетяна Чорновіл |
Співає, якщо слухати! ))))) Дякую, Тетяно! |
23.05.2012 11:06 Тетяна Белімова |
Дуже-дуже сподобалось! Подумала, що теж би хотіла із осикою поговорити :) |
23.05.2012 09:09 Деркач Олександр => © |
 Життям промокла - супер |
23.05.2012 08:39 Сашко Новік |
 Гарно |
23.05.2012 07:38 Каранда Галина |
 промокла життям - класно! |
23.05.2012 00:14 Лідія Яр |
 Гарно. |
23.05.2012 00:10 Тетяна Чорновіл => © |
 Ніколи не замислювалась, що трепет осики - то її пісня! Треба буде якось підслухати слова! :)) Гарний вірш! |