Оля Стасюк Прем`єра
Гуде театр, мов бджолині соти,
І вітражі гудуть, мов навісні.
На сцені сірі клапті живоплоту
Пожовкло марять, наче уві сні.
Аж сяє стеля синіми вітрами.
Дзвенять об плитку древні голоси.
І ложі, вщент наповнені думками,
Вирують у передчутті весни.
Завіса ледь гойдається крилато.
Балкон от-от злетить від сприйняття.
Ось-ось дзвіночок буде відкривати
Чарівне дійство, крок в нове життя.
06.06.2012 11:18 Деркач Олександр |
 Цікаво, красиве бачення |
04.06.2012 19:26 Сашко Новік |
 сподобалось) |
03.06.2012 17:02 © ... => Тетяна Чорновіл |
у нас все безкоштовно - заради мистецтва. |
03.06.2012 17:02 © ... => Андрій Гагін |
дякую) |
03.06.2012 13:01 Андрій Гагін => © |
 Побував на прем`єрі! Відчуття одне: дуже гарно ))))) |
03.06.2012 12:54 Тетяна Чорновіл => © |
 Гарно! Зараз уже вистава на всю катушку!!!! Тільки платити нема кому! :))) |
03.06.2012 11:06 © ... => Каранда Галина |
Тут все так заплутано.... Сама не знаю) Спасибі)).... Вірш писався на нагородженні мерією олімпіадників, як і багато інших, бо мені невимовно нудно на таких заходах. |
03.06.2012 07:19 Каранда Галина => © |
 )) так і не зрозуміла, що з чим порівнюється: природа з театром чи театр з природою?))))))))) Але красиво!) |